Спецпроект

ДОПОВНЕНО. Два президенти вшанують жертв польсько-українського конфлікту нарізно — джерело

Президент Петро Порошенко здійснить поїздку до с. Сагринь у Польщі в неділю, 8 липня, а польський Президент Анджей Дуда відвідає цього ж дня українську Волинь.

Про це стало відомо від джерела інформаційної агенції Укрінформ у дипломатичних колах.

"У неділю Президент Дуда приїде на Волинь, а Президент Петро Порошенко поїде у Польщу, до селища Сагринь", — розповів співрозмовник агентства.

Співрозмовник нагадав, що наближаються трагічні сторінки українсько-польської історії. У зв'язку з чим і будуть здійснені відповідні поїздки Президентів.

Нагадаємо, що село Сагринь (нині Грубешівський повіт, Люблінського воєводства Польщі) відоме тим, що 10 березня 1944 року Армії Крайової та Батальйонів хлопських (800 осіб) під загальною командою Станіслава Басая ("Рися") і Зенона Яхимека ("Віктора") влаштували там різанину українського населення. За різниим даними, загинуло від 800 до 1200 цивільних мешканців, 70% яких становили старі, жінки та діти.

У який населений пункт Волині їде польський президент поки не відомо.

Також у дипломатичному відомстві наголосили, що українська сторона пропонувала здійснити вшанування полеглих українців та поляків разом. Проте польська сторона відмовилася. У свою чергу, співрозмовник агентства наголосив, що Україна продовжує стояти  на позиціях порозуміння. 

За інформацією джерел "Історичної правди", президент Дуда під час відвідин Волині планує зробити заяву, що це президент Порошенко відмовився від пропозиції польської сторони вшанувати жертв конфлікту спільно. Однак таке твердження суперечить інформації від українських дипломатів, наведеній вище.

Волинська трагедія — обопільні етнічні чистки українського і польського населення, здійснені Українською повстанською aрмією та польською Армією Крайовою за участю польських батальйонів шуцманшафту та радянських партизанів у 1943 році під час Другої світової війни на Волині.

Є частиною масштабного польсько-українського міжетнічного конфлікту 1940-х років. Існують різні версії подій на Волині, внаслідок яких загинули десятки тисяч поляків та тисячі українців. В Польщі існує доволі потужний правий "кресовий рух", який використовує події 1940-х для зображення українців як різунів і паліїв.

Нагадаємо, прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький перед польським Сенатом заявив стосовно "українських" поправок до закону про ІНП, що те, що відбувалося в 1925 і 1950 роках – це щось інше, ніж геноцид.

Трагедія і спекуляції. Що саме сталося 11 липня 1943 року на Волині?

Перебільшена кількість нападів на польські села стала хибним засновком, з якого зроблено висновок про масштабну операцію по всій Волині. А звідти зроблено висновок про існування наказу, що приписував цілковите знищення поляків, етнічну чистку.

Мій улюблений сексот: 10 фактів про Юрія Смолича

8 липня Юрію Смоличу виповнилося 125 років. Люди, далекі від літератури, архівів, досліджень, усе чудово про нього знають. Наприклад, що Смолич був артилеристом у Петлюри. Що дослужився до звання генерал-майора КГБ і має численні нагороди за вірну службу. Що він записував на магнітофон розмови з Довженком. Що дружина Юрія Яновського ненавиділа Смолича. Що він цькував шістдесятників і хворого на серце Малишка. Більшість охоче повторює і смакує ці плітки й чутки, не заморочуючись із фактчекінгом.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.