Спецпроект

ДОПОВНЕНО. Два президенти вшанують жертв польсько-українського конфлікту нарізно — джерело

Президент Петро Порошенко здійснить поїздку до с. Сагринь у Польщі в неділю, 8 липня, а польський Президент Анджей Дуда відвідає цього ж дня українську Волинь.

Про це стало відомо від джерела інформаційної агенції Укрінформ у дипломатичних колах.

"У неділю Президент Дуда приїде на Волинь, а Президент Петро Порошенко поїде у Польщу, до селища Сагринь", — розповів співрозмовник агентства.

Співрозмовник нагадав, що наближаються трагічні сторінки українсько-польської історії. У зв'язку з чим і будуть здійснені відповідні поїздки Президентів.

Нагадаємо, що село Сагринь (нині Грубешівський повіт, Люблінського воєводства Польщі) відоме тим, що 10 березня 1944 року Армії Крайової та Батальйонів хлопських (800 осіб) під загальною командою Станіслава Басая ("Рися") і Зенона Яхимека ("Віктора") влаштували там різанину українського населення. За різниим даними, загинуло від 800 до 1200 цивільних мешканців, 70% яких становили старі, жінки та діти.

У який населений пункт Волині їде польський президент поки не відомо.

Також у дипломатичному відомстві наголосили, що українська сторона пропонувала здійснити вшанування полеглих українців та поляків разом. Проте польська сторона відмовилася. У свою чергу, співрозмовник агентства наголосив, що Україна продовжує стояти  на позиціях порозуміння. 

За інформацією джерел "Історичної правди", президент Дуда під час відвідин Волині планує зробити заяву, що це президент Порошенко відмовився від пропозиції польської сторони вшанувати жертв конфлікту спільно. Однак таке твердження суперечить інформації від українських дипломатів, наведеній вище.

Волинська трагедія — обопільні етнічні чистки українського і польського населення, здійснені Українською повстанською aрмією та польською Армією Крайовою за участю польських батальйонів шуцманшафту та радянських партизанів у 1943 році під час Другої світової війни на Волині.

Є частиною масштабного польсько-українського міжетнічного конфлікту 1940-х років. Існують різні версії подій на Волині, внаслідок яких загинули десятки тисяч поляків та тисячі українців. В Польщі існує доволі потужний правий "кресовий рух", який використовує події 1940-х для зображення українців як різунів і паліїв.

Нагадаємо, прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький перед польським Сенатом заявив стосовно "українських" поправок до закону про ІНП, що те, що відбувалося в 1925 і 1950 роках – це щось інше, ніж геноцид.

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.