Парад Незалежності відкриють бойові прапори доби УНР. ФОТО

Парад 24 серпня на честь 27-го Дня Незалежності відкриють прапори славетних військових частин доби визвольних змагань. Таким чином буде вшановано також 100-річчя УНР.

Як передає "Новинарня", про це повідомив історик Василь Павлов, радник заступника голови адміністрації президента України.

 Прапор 3-ї Залізної стрілецької дивізії УНР. Фото: Василь Павлов

Це прапори 3-ї Залізної стрілецької дивізії УНР; 1-го Українського Запорозького полку; 2-го Запорозького піхотного полку; Українського полку імені Богдана Хмельницького.

 Прапор 3-ї Залізної стрілецької дивізії УНР. Фото: Василь Павлов

 

Їх уже можна було помітити на репетиціях параду на Хрещатику.

Прапор 1-го Українського Запорозького полку. Фото: Василь Павлов

У коментарі "Новинарні" Павлов зазначив, що історичні прапори понесуть знаменні групи окремого президентського полку ЗСУ імені Богдана Хмельницького.

 Прапор 1-го Українського Запорозького полку. Фото: Василь Павлов

"Копії прапорів виготовлені коштом Міністерства оборони. Їх ініціювала робоча група. Основний масив консультацій – Ярослав Тинченко, заступник директора з наукової роботи Національного військово-історичного музею", – розповів Павло.

 Прапор 2-го Запорозького піхотного полку. Фото: Василь Павлов

За його словами, там ці реконструйовані хоругви і будуть зберігатися.

 Прапор 2-го Запорозького піхотного полку. Фото: Василь Павлов

Як відомо, там же, у військово-історичному музеї, перебуває оригінал прапора 3-ї Залізної дивізії УНР.

Читайте також:

Як над Київрадою "бандерівсько-петлюрівський" прапор підіймали

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.