АНОНС: Друге видання "Кривавих земель" обговорять на публічній дискусії в Києві

"Історик і європейські трагедії ХХ століття: як промовляти до різних аудиторій?". У Києво-Могилянській академії відбудеться публічна дискусія з нагоди виходу другого видання книги Тімоті Снайдера "Криваві землі: Європа між Гітлером і Сталіним".

У середині ХХ століття Європа стала ареною зіткнення нацистської Німеччини і сталінського СРСР.

Професор Єльського університету Тімоті Снайдер розглядає геноцид євреїв на зайнятих Німеччиною територіях, акти масового насильства у СРСР (штучний голод в Україні й інших республіках СРСР, депортації кримських татар, чеченців та інших народів), а також антисемітську кампанію в післявоєнному Радянському Союзі як узаємопов’язані процеси, які перетворили половину Європи на простір страждань. 

 

Ці питання вже багато років викликають гострі суперечки серед дослідників. Це стає особливо помітним у роковини масових убивств, коли подібні дискусії актуалізуються у ЗМІ. Учасники заходу обговорять можливості виваженого висвітлення розглянутих Снайдером питань у медіа та вплив його книжки "Криваві землі" на дискусії щодо цих тем.

Учасники:
- Поліна Лаврова, видавництво "Laurus";
- Сергій Гірік, НаУКМА, Українська асоціація юдаїки;
- Юрій Радченко, Центр дослідження міжетнічних відносин Східної Європи.

Модератор:
- Віталій Черноіваненко, НаУКМА, Українська асоціація юдаїки.

13 вересня, четвер, 18.00​

Місце: Музей Національного університету "Києво-Могилянська академія" (вул. Г. Сковороди 2).

Організатори: Національний університет "Києво-Могилянська академія", магістерська програма НаУКМА з юдаїки, кафедра історії НаУКМА, Українська асоціація юдаїки і видавництво "Laurus".

Вхід вільний.

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.