Неподалік Чернігова знайшли поховання другої половини Х століття. ФОТО, ВІДЕО

У Шестовицькому археологічному комплексі знайшли поховання другої половини Х століття. Вперше в розкопках у с. Шестовиці Чернігівського району Чернігівської області брали участь не тільки українські, а й польські археологи.

За два тижні експедиції археологи дослідили один курган і перейшли до робіт на іншим, повідомляє сайт gorod.cn.ua з посиланням на UA: Чернігів.

 Знайдений археологами скелет Х століття. Стоп-кадр із сюжету UA: Чернігів

Вісьмох польських студентів-археологів з Інституту археології Варшавського університету запросили чернігівські колеги. Польську частину спільної екпедиції очолює викладач Даріуш Бащек.

"Шестовиця для археологів це дуже відоме місце — своїми городищами, своїми курганами. Це для нас було теж цікаво, що ми можемо робити тут розкопки. Для студентів це перша практика. А я цікавлюся камерними похованнями, написав польською книгу про ці гробниці. Для мене було дуже цікаво приїхати сюди до Шестовиці, мати можливість досліджувати їх тут на місці", — повідомив Бащек.

Поховання знайшли під час розкопок першого кургану. За припущенням дослідників, це рештки воїна — мав на поясі ніж та елемент давньоруської зброї — кістеня.

"Біля ноги лежав залізний кістень, це його головка. Це ударна зброя проломлюючої дії. Через неї пронизувався шкіряний шнурок і була рукоятка. Так звана зброя для придушення повстань. Ми її зважили, вона має вагу 120 грамів. Це класична давньоруська і, можна сказати, навіть кочівницька зброя, яка є не дуже популярною, як наприклад, ті самі сокири, списи, але знахідка дуже цікава", — розповів співкерівник експедиції старший викладач Інституту історії імені Лазаревського В’ячеслав Скороход.

На додачу, археологи знайшли уламки керамічного посуду, зокрема половина горщика Х сторіччя з клеймом.

Дослідники планують завершити роботу до 25 вересня. Після того археологи ґрунтовніше вивчатимуть свої знахідки в Чернігові.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.