Неподалік Чернігова знайшли поховання другої половини Х століття. ФОТО, ВІДЕО

У Шестовицькому археологічному комплексі знайшли поховання другої половини Х століття. Вперше в розкопках у с. Шестовиці Чернігівського району Чернігівської області брали участь не тільки українські, а й польські археологи.

За два тижні експедиції археологи дослідили один курган і перейшли до робіт на іншим, повідомляє сайт gorod.cn.ua з посиланням на UA: Чернігів.

 Знайдений археологами скелет Х століття. Стоп-кадр із сюжету UA: Чернігів

Вісьмох польських студентів-археологів з Інституту археології Варшавського університету запросили чернігівські колеги. Польську частину спільної екпедиції очолює викладач Даріуш Бащек.

"Шестовиця для археологів це дуже відоме місце — своїми городищами, своїми курганами. Це для нас було теж цікаво, що ми можемо робити тут розкопки. Для студентів це перша практика. А я цікавлюся камерними похованнями, написав польською книгу про ці гробниці. Для мене було дуже цікаво приїхати сюди до Шестовиці, мати можливість досліджувати їх тут на місці", — повідомив Бащек.

Поховання знайшли під час розкопок першого кургану. За припущенням дослідників, це рештки воїна — мав на поясі ніж та елемент давньоруської зброї — кістеня.

"Біля ноги лежав залізний кістень, це його головка. Це ударна зброя проломлюючої дії. Через неї пронизувався шкіряний шнурок і була рукоятка. Так звана зброя для придушення повстань. Ми її зважили, вона має вагу 120 грамів. Це класична давньоруська і, можна сказати, навіть кочівницька зброя, яка є не дуже популярною, як наприклад, ті самі сокири, списи, але знахідка дуже цікава", — розповів співкерівник експедиції старший викладач Інституту історії імені Лазаревського В’ячеслав Скороход.

На додачу, археологи знайшли уламки керамічного посуду, зокрема половина горщика Х сторіччя з клеймом.

Дослідники планують завершити роботу до 25 вересня. Після того археологи ґрунтовніше вивчатимуть свої знахідки в Чернігові.

Десять слів про Євгена Сверстюка

Якось у дитинстві Євген Сверстюк на запитання: ким ти хочеш бути, відповів: «Хочу сидіти в тюрмі за Україну». У сім’ї, де брат Дмитро загинув в УПА, а брат Яків був засуджений за діяльність в ОУН, Євген дитиною не бачив іншої стежки як продовження їхньої боротьби. Його зброєю було – Слово. І за нього таки відсидів 12 років концтаборів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.