Спецпроект

Десятинна церква: проекти знищення історичної пам'ятки

Саме сьогодні високе журі має підбити підсумки конкурсу на кращий проект музеєфікації залишків найдавнішого храму України-Русі. Любителям архітектури перед оглядом фотографій деяких проектів варто прийняти заспокійливе.

Конкурсні проекти подані під кодовими номерами. "Історична правда" не володіє інформацією щодо авторства опублікованих проектів. Це дозволяє заперечити усі можливі звинувачення у упередженості та заангажованості створеного нами рейтингу у номінації "перемога архітектурної думки над здоровим глуздом".

Беззаперечний лідер архітектурного маразму - "Вавілонська вежа" проекту № 110425. Позитивні риси: споруду видно звідусіль, навіть із космосу.

"Вавілонська вежа" №110425

Негативні: цей "Александрійський маяк" ризикує завалитися на Андріївську церкву, оскільки - судячи з матеріалів проекту - про існування рову давньоруського городища проектувальники не здогадуються і тому встановили фундаменти просто на його викопалиську.

Київська влада запевняє, що не будуватиме поверх решток Десятинної

Витвір чиєїсь мегаломанії має слугувати також і надгробком над рештками Десятинної церкви: його потужні фундаменти беззаперечно знищать усі сліди Першохраму. 

"Вавілонська вежа" на плані київського дитинця

Поточні зауваження: окрім за мешкання у третьому колі пекла авторам проекту гарантовано світить кримінальна відповідальність (якщо він буде реалізований, звичайно).

"Мрія огородника", макет

"Мрія огородника". Проект №442011. Позитивні риси: найвідоміший любитель овочів з Печерських пагорбів зможе цілком задовольнити свої потреби у творчій праці на рідній землі.

Проект нагадує дещо вигадливе за планом, але усе-таки добротне тепличне господарство.

"Діюча прозора модель церкви Св. Богородиці (Десятинної) усіх християнських конфесій"

Якщо "прозору модель" усе-таки не дозволять збудувати,  передбачений "варіант 2" - "проект музею стародавнього Києва", який має перекрити простір над фундаментом Десятинної церкви.

Запасний варіант проекту №442011

Як у "варіанті-1", так і у "варіанті-2" автори не наважуються відступити від сільськогосподарських мотивів.

Негативні риси: чи варто город городити? Принаймні, на цьому місці, адже одне тепличне господарство кілька років тому вже було збудоване на Майдані Незалежності.

Різниця між "варіантом 1" та "варіантом 2" помітна неозброєнним оком

Проект "Шість дев'яток" можна було б назвати також "Знайди десять відмінностей". Між "варіантом 1" та "варіантом 2" їх рівно стільки, скільки треба, щоб добре потренувати зорову пам'ять.

Міфи й правда про Десятинну церкву 

Позитивні риси: в проекті не забули 400-літню липу Петра Могили.  

Негативні: представлений проект є 151-ю фантазією на тему, як могла виглядати Десятинка. Наразі наукових підстав для цього нема

Лазерне шоу проекту №999999

Поточні зауваження: проект розрахований на любителів спецефектів - у нічний час за допомогою "світлових ефектів лазерної технології та голографії для відтворення відчуття "Духу місця", співпричетності екскурсантів до нашої далекої минувшини як відлуння знаменних подій прийняття християнства в Київський Русі" проектанти пропонують відтворити у натуральний розмір давні споруди київського дитинця.

Археолог Гліб Івакін: "На місці Десятинної має бути музей Хрещення Русі"

Проект 555777 "Знищені святині". Щось додати, чи відняти у авторів назви проекту складно: залишки святині будуть дійсно знищені фундаментами новобуду.

"Знищена святиня" проекту №555777

Попри заяви головного архітектора Києва Сергія Целовальника про те, що  "над фундаментом Десятинної церкви нічого не буде побудовано", вісім із дев'яти представлених проектів "музеєфікації" сконцентрувалися саме на надземних храмоподібних фантазіях - невибагливо названих авторами "діючими моделями" храмів.

Проекти були представлені у Головному Управлінні архітектури і містобудування КМДА

Лише один авторський колектив не розглядав "безхрамовий" варіант проекту як запасний. Власне, саме проект під №21312 і є єдиним, що найбільше відповідає вимогам збереження решток Десятинної церкви як археологічного комплексу.

На Десятинній буде музей, а не церква - Міністерство культури

Водночас саме він є найцікавішим з архітектурної точки зору. Насамперед цей проект не конкурує із розташованою за кількадесят метрів архітектурою Андріївської церкви і, здається, не руйнує залишків власне Десятинної.

Проект №21312

Також павільйон забезпечує максимальну площу накриття решток не тільки Першохраму, а й інших споруд княжого міста. Внутрішній простір музейного павільйону найбільше відповідає експозиційним вимогам.

Перевага проекту: музейний павільйон охоплює не тільки площу храму

Кілька слів варто сказати про цікаву знахідку авторів цього проекту. Йдеться про великі скляні брили на перекритті цього павільйону.

Вони виконують відразу потрійну функцію. По-перше, функціональну - скрізь них до середини павільйону потрапляє денне світло.

Концепт інтер'єру

По-друге, декоративну ландшафтоутворюючу, оскільки сприймаються як примарна тінь зниклого у темряві віків храму.

Вночі скляні елементи мають нагадувати примарні тіні минулої величі

По-третє, відтворюючи у плані рештки стіні колон Десятинної церкви, дозволяють використовувати цей майданчик як місце релігійних відправ.

 

Отже, цей проект - єдиний насправді сучасний проект, який поєднує простоту естетики з функціональністю і не відлякує войовничим "благолєпієм".  

"Історична Правда" нагадує, що презентацiя проектiв-переможцiв конкурсу на кращу концепцiю вiдновлення Десятинної церкви розпочнеться сьогодні о 17.00 в головному управлiння мiстобудування й архiтектури КМДА на Хрещатику, 32 (2-й поверх).

P.S.: А закінчилася ця презентація великим скандалом - меншість у журі конкурсу на кращий проект із музеєфікації Десятинної не погодилася з голосуванням більшості.

Кава і «Велика депресія»

Навряд чи бідні й голодні люди потребували насамперед кави, але на чашку вони бодай могли сподіватися. Відстоявши довжелезну чергу на доброчинну кухню, людина «отримувала миску кукурудзяної каші, часто без молока й цукру, і кухоль кави». Сільські жителі, втративши свої ферми, ставили на узбіччях намети і трималися на «квасолі і чорній каві». Дороті Дей згадувала, як чоловіки приходили до благодійних пунктів католицького робітничого руху "по одяг, черевики, шкарпетки чи плащ": "Коли у нас нічого не залишалося, ми казали: "Посидьте, випийте кави. Візьміть сендвіч". Кави ми варили дедалі більше".

Як зароджувалася французька плеяда Півдня України

Наприкінці XVIII – початку XIX століття Південь України певною мірою став привабливий для іноземних переселенців. У цей час уряд Російської імперії намагавсяу тому числі освоювати регіон руками західноєвропейців. Не останнє місце у цьому процесі займали французи, які утворили тут потужний конгломерат управлінців, аграріїв, промисловців та інших фахівців. Вони не просто приїхали заробляти гроші на торгівлі або вирощуванні винограду, але й дали поштовх до розвитку окремих галузей економіки, якими сьогодні тут продовжують користуватися (суднобудівництво, виноградарство, вівчарство, тощо).

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"