АНОНС: Лекція "Стара Київська митрополія" у НМІУ

Нещодавно Константинопольський патріархат визнав нечинним перехід у 1686 році однієї зі своїх митрополій – Київської – до складу РПЦ. Це рішення відкрило шлях до створення автокефальної Православної церкви в Україні. Нині є нагода дізнатися більше про Київську митрополію домосковської доби.

Що відомо про стару Київську (Руську) митрополію, спадкоємницею якої стане сучасна українська церква? Яку територію займала ця митрополія протягом семи століть: від її створення наприкінці X століття до її поглинання Москвою у 1686 році? Як змінювався її адміністративно-територіальний устрій? Які інші церковні адміністративно-територіальні одиниці існували в цей час на теренах сучасної України? Чого варта "канонічна територія"? Як ці питання можна відобразити на карті?

 

Запрошуємо послухати лекцію та побачити карти-реконструкції церковного устрою українських земель в давні часи. Лектор і укладач карт – Дмитро Вортман, картограф, науковий редактор "Енциклопедії історії України".

15 грудня, субота, 14.00

Місце: Національний музей історії України (вул. Володимирська, 2, 1 поверх).

Організатор: проект "LIKБЕЗ. Уроки історії".

Вхід за музейним квитком вартістю 10 грн.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.