На Чернігівщині міському голові загрожує кримінал через Леніна і Сталіна. ФОТО

Прокуратура Чернігівської області розпочала кримінальне провадження за фактом пропаганди символіки комуністичного тоталітарного режиму у Новгород-Сіверському. Там міська влада не демонтувала мозаїчні зображення комуністичних вождів Леніна і Сталіна, що знаходяться на водонапірній башті в центрі міста.

Про це повідомляє Український інститут національної пам’яті.

 Мозаїчні зображення комуністичних вождів Леніна і Сталіна, що знаходяться на водонапірній башті в центрі міста

Фото: УІНП

Як відзначається в повідомленні, раніше УІНП звертався до міського голови Олега Бондаренка з листом про необхідність демонтажу зображень комуністичних вождів, проте він відмовився це зробити.

 Фото: УІНП

3 липня 2018 року Інститут адресував Генеральній прокуратурі України та Національній поліції України офіційні листи, в яких просив порушити кримінальне провадження за ч.1 ст.436-1 Кримінального кодексу України за фактом поширення та публічного використання символіки комуністичного тоталітарного режиму та притягти винних осіб до відповідальності.

 Фото: УІНП

Прокуратура Чернігівської області надіслала лист до Інституту, у якому повідомила про відкриття кримінального провадження.

Проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні доручено слідчому відділенню Новгород-Сіверського відділ поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, - йдеться у листі Прокуратури.

 Фото: УІНП

Як відомо, в Україні діє Закон "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та заборону пропаганди їх символіки", згідно з яким на всій території України забороняється "виготовлення, поширення, а також публічне використання символіки комуністичного тоталітарного режиму, у тому числі сувенірної, публічне виконання гімнів СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних радянських республік або їх фрагментів, символіки націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму".

Відповідно до статті 436-1 Кримінального кодексу України поширення та публічне використання символіки комуністичного тоталітарного режиму карається обмеженням волі на строк до 5 років або позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією майна або без такої, а ті самі дії, вчинені повторно, караються позбавленням волі на строк від 5 до 10 років з конфіскацією майна або без такої.

Нагадуємо, що на початку серпня у литовський Сейм внесли законопроект про визнання Компартії злочинною організацією.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.