У Білорусі парламентарі захищають георгіївську стрічку

У Палаті представників вважають введення заборони на використання в Білорусі георгіївської стрічки недоречним. Це випливає з відповіді, яку отримали автори петиції, що збирали під нею підписи в інтернеті («Про заборону пропаганди георгіївської та гвардійської стрічки»).

Про це повідомляє видання "Беларуская прауда".

Фото: Укрінформ

 

Голова постійної комісії з освіти, культури та науки Палати представників Ігор Марзалюк пише у відповіді, що колективне електронне звернення було розглянуто.

"Така заборона буде виглядати як плювок в обличчя тих учасників війни з фашистами, які залишилися в живих на сьогоднішній день, а також як образу пам'яті про численні жертви війни, - пише Марзалюк.

- І цей факт, що георгіївська стрічка використовується сьогодні певними ділками в політичних цілях, не змінить в цілому позитивного ставлення до неї як до одного із символів Перемоги, як свого часу не змінив такого ставлення факт використання стрічки в якості нагороди в частинах власовської РОА".

Автори петиції звертали увагу на те, що в деяких сусідніх країнах, в тих же ж Україні, Литві та Латвії, використання георгіївських стрічок заборонено. Через це білорусів штрафують при в'їзді в цю країну за використання такої символіки.

До того ж через використання громадянами георгіївської стрічки конфлікти виникають і в самій Білорусі.

Читайте також:

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.