Спецпроект

Пам'ятник жертвам Голодомору відкрили в Кагарлицькому районі Київщини. ФОТО

19 жовтня 2018 року в селі Мирівка Кагарлицького району Київської області відбулося урочисте відкриття пам’ятного знаку жертвам Голодомору 1932-1933 років.

Про це повідомляє Український інститут національної пам'яті.

Масове захоронення на Кагарличчині дослідило комунальне підприємство Львівської облради "Доля" на замовлення Українського інституту національної пам'яті. Пошукові роботи розпочалися в листопаді 2016 року. У 2017 році Інститут ініціював зведення пам’ятного знаку на місці поховання, що підтримали депутати Кагарлицької районної ради і громадські активісти.

 Фото: "Меморіал" імені Василя Стуса

Пам’ятник устаноили на місці старого цвинтаря, де, за свідченнями очевидців трагедії, було місце масового поховання померлих. На плитах, поряд з пам’ятним хрестом, викарбувано 192 прізвища.

  Фото: "Меморіал" імені Василя Стуса

Перед встановленням пам’ятника представники місцевої громади власними силами впорядкували та підготували територію .

У заході взяли участь представники влади, духовенства, місцеві жителі, громадські активісти, школярі, очевидці Голодомору 1932-1933 років, а також бандурист, лідер гурту "Хорея Козацька" Тарас Компаніченко.

  Фото: "Меморіал" імені Василя Стуса

Панахиду за померлими від голоду односельцями та освячення меморіалу жертвам Голодомору провели священнослужителі на чолі з благочинним Кагарлицького району УПЦ КП Юрієм Королем.

Учасники на знак скорботи і пам’яті про мільйони загублених життів тих, хто став жертвами Голодомору, принесли квіти та колоски до пам’ятного знаку, запалили поминальні лампадки та хвилиною мовчання вшанували їхню пам’ять.

Нагадуємо, мер міста Сент-Пол у США проголосив  28 жовтня 2018 року Днем вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.