У Вікіпедії стартував місяць Української революції та державності

До відзначення 100-річчя з дня проголошення Західно-Української Народної Республіки та інших пам’ятних дат у Вікіпедії оголошено місячник з написання статей про добу Української революції.

Про це повідомляє Вікімедіа Україна.

 

14 листопада в українській Вікіпедії розпочинається місячник написання статей про події Української революції 1917–1921 років. Його метою є створення нових та доповнення вже започаткованих статей, пов’язаних з буремним та складним часом становлення українських державних утворень, їх структури та фінансування, ключових постатей та місць пам’яті, пов’язаних з цієї добою.

На сторінці місячника кожен з учасників тематичного місяця може обрати зі статей, запропонованих до написання та доповнення: від тих, що мають розповідати про органи влади до присвячених ключовим особистостям та знаковим подіям. При цьому цей перелік не обмежений лише цими статтями, а тому можна обирати й інші, які стосуються теми місячника.

Учасникам пропонується позмагатися за першість у кількох номінаціях. Переможцям будуть презентовані пам’ятні сувеніри від "Вікімедіа Україна".

Місячник триватиме до 14 грудня включно.

Детальна інформація на сторінці проекту у Вікіпедії: Місячник Української революції та державності.

«Віроломства» Гітлера не було. Сталін все знав, але нічого не робив

Пакт Молотова-Ріббентропа, чи якщо бути відвертими Сталіна і Гітлера про ненапад та розподіл сфер впливу у Європі був бомбою сповільненої дії. Хоча шлюбний «медовий місяць» між двома диктаторами і тривав два роки, було зрозуміло, що так довго бути не може, хтось один таки піде війною на іншого. І ось коли на цю бомбу вже був закладений часовий механізм і радянські розвідники спостерігали та доповідали про місяці, тижні й дні, що залишились до початку війни, Сталін нічого не робив. Чому так сталось і чому народився один із найпопулярніших радянсько-російських міфів про «віроломний» напад Третього Райху, спробуємо розібратись у пропонованому матеріалі

Українська культура у листівках і платівках діаспори

Українська листівка як засіб комунікації в українській повоєнній діаспорі представляє не тільки унікальне мистецьке явище, а як на мене, і мовну, лінгвістичну цінність. У час повоєнного тоталітаризму поштівки та музичні диски з українською музикою перетворилися на засіб підтримки рідних та близьких, як на поселеннях так і в Україні.

Останні форпости “русского міра” на Одещині

Останнім часом Україна завдяки наполегливій праці істориків, публіцистів, журналістів і блогерів розбірливіше дивиться на власну минувшину. Тепер без особливих зусиль середньостатистичний школяр “на пальцях” може пояснити, що Чорне море не копали древні “укри”, українську мову не вигадували в “австро-угорському генштабі”, Ленін не те, щоби не “зробив Україну”, а й узагалі тут ніколи не бував. І, найголовніше, як виявилося, не сучасні українські можновладці “переписують історію”. Її переписали радянські історики-фантасти, а нині їхню справу продовжують російські неоімперські пропагандисти.

Харківські адреси Миколи Міхновського

Де мешкав і працював Микола Міхновський у Харкові? Це важливе питання для належного вшанування пам’яті основоположника української незалежності (самостійності) досі належним чином не досліджене. В Харкові, зокрема, дотепер немає йому пам’ятника.