У Вікіпедії стартував місяць Української революції та державності

До відзначення 100-річчя з дня проголошення Західно-Української Народної Республіки та інших пам’ятних дат у Вікіпедії оголошено місячник з написання статей про добу Української революції.

Про це повідомляє Вікімедіа Україна.

 

14 листопада в українській Вікіпедії розпочинається місячник написання статей про події Української революції 1917–1921 років. Його метою є створення нових та доповнення вже започаткованих статей, пов’язаних з буремним та складним часом становлення українських державних утворень, їх структури та фінансування, ключових постатей та місць пам’яті, пов’язаних з цієї добою.

На сторінці місячника кожен з учасників тематичного місяця може обрати зі статей, запропонованих до написання та доповнення: від тих, що мають розповідати про органи влади до присвячених ключовим особистостям та знаковим подіям. При цьому цей перелік не обмежений лише цими статтями, а тому можна обирати й інші, які стосуються теми місячника.

Учасникам пропонується позмагатися за першість у кількох номінаціях. Переможцям будуть презентовані пам’ятні сувеніри від "Вікімедіа Україна".

Місячник триватиме до 14 грудня включно.

Детальна інформація на сторінці проекту у Вікіпедії: Місячник Української революції та державності.

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.