У Вікіпедії стартував місяць Української революції та державності

До відзначення 100-річчя з дня проголошення Західно-Української Народної Республіки та інших пам’ятних дат у Вікіпедії оголошено місячник з написання статей про добу Української революції.

Про це повідомляє Вікімедіа Україна.

 

14 листопада в українській Вікіпедії розпочинається місячник написання статей про події Української революції 1917–1921 років. Його метою є створення нових та доповнення вже започаткованих статей, пов’язаних з буремним та складним часом становлення українських державних утворень, їх структури та фінансування, ключових постатей та місць пам’яті, пов’язаних з цієї добою.

На сторінці місячника кожен з учасників тематичного місяця може обрати зі статей, запропонованих до написання та доповнення: від тих, що мають розповідати про органи влади до присвячених ключовим особистостям та знаковим подіям. При цьому цей перелік не обмежений лише цими статтями, а тому можна обирати й інші, які стосуються теми місячника.

Учасникам пропонується позмагатися за першість у кількох номінаціях. Переможцям будуть презентовані пам’ятні сувеніри від "Вікімедіа Україна".

Місячник триватиме до 14 грудня включно.

Детальна інформація на сторінці проекту у Вікіпедії: Місячник Української революції та державності.

МДБ СРСР проти УГКЦ. Спецоперації без кордонів

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які дають змогу доповнити інформацію про організацію сталінським режимом Львівського псевдособору 8–10 березня 1946 року з ліквідації УГКЦ. Зокрема, про оперативну розробку Івана Бучка, який після арештів в Україні всього єпископату залишався єдиним єпископом УГКЦ за кордоном, здійснення спецзаходів щодо знищення греко-католицької церкви на чолі з єпископом Теодором Ромжею на Закарпатті, намагання діяти за таким самим сценарієм у країнах Центральної та Східної Європи.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.