У міській раді Вінниці експонуються старовинні карти України. ФОТО

Протягом тижня у холі міської ради Вінниці триватиме виставка старовинних карт. На них можна побачити, якою була територія українських земель до XVIII століття.

Колекція належить директору музею української марки у Вінниці Олександру Білецькому. Він розповів, що у міській раді показані копії старовинних карт в оригінальному розмірі, пише вінницький інформаційний портал "Вежа".

"Раніше карти, які були у вигляді гравюр, вирізали на дереві або випалювали на міді, це був дуже складний процес, тому фактично кожна карта була витвором мистецтва. Додатково дофарбовували акварелями чи іншими фарбами. Тут можна побачити копії дуже цікавих карт, наприклад, карта Птолемея, створена у другому столітті нашої ери, фактично нею користувались аж до 17 століття, частково до 18. Також варто відзначити карту Боплана, яка складається з вісьмох частин. Це перша в Європі середньорозмірна карта", – розповів колекціонер.

 Більше зображень мап дивіться на сайті "Вежа"
 

Найдавніша мапа на виставці від 1482 року, її автор – Клавдій Птолемей. Це "Карта Європейської Сарматії. Європа. Сарматський континент".

 

Також на виставці представили Генеральну карту України 1648 року. Її створив Гійом де Левассер де Боплан. Ще є мапа течії Дніпра, опис Королівства Польського та Князівства Литовського, Волині, Поділля, України, Пруссії, Лівонії та Курляндії.

Виставку відкрили в понеділок, 19 листопада. 

Як повідомлялося, адміністратор "Вікіпедії" створив карту спогадів очевидців Голодомору.

Як зароджувалася французька плеяда Півдня України

Наприкінці XVIII – початку XIX століття Південь України певною мірою став привабливий для іноземних переселенців. У цей час уряд Російської імперії намагавсяу тому числі освоювати регіон руками західноєвропейців. Не останнє місце у цьому процесі займали французи, які утворили тут потужний конгломерат управлінців, аграріїв, промисловців та інших фахівців. Вони не просто приїхали заробляти гроші на торгівлі або вирощуванні винограду, але й дали поштовх до розвитку окремих галузей економіки, якими сьогодні тут продовжують користуватися (суднобудівництво, виноградарство, вівчарство, тощо).

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».