Спецпроект

Сила пам’яті. А. Рудницька вшанувала жертв Голодомору доброчинною акцією

Уже не перший рік відома співачка, телеведуча і волонтерка Анжеліка Рудницька до Дня вшанування пам’ять жертв Голодомору організовує благодійну акцію «Свічка пам’яті».

Про це повідомляє Український інститут національної пам'яті.

 Фото: УІНП

Цього разу метою заходу, крім спогадів про минуле та молитов, був збір коштів для хоспісу для літніх людей, що у селі Скибин на Київщині. У цьому хоспісі доживають віку люди, яким довелося тікати з прифронтової зони і шукати спокою за десятки кілометрів від рідного дому.

Цього року місцем для акції "Свічка пам’яті" стала Церква Святої Катерини, більш відома, як Лютеранська Кірха, що в центрі столиці. Храмовий антураж якнайкраще підходив до атмосфери заходу.

Як і духовна музика у виконанні хору Київської Православної Богословської Академії чи Камерного дівочого хору Музичної школи ім. Лисенка, народні псалми від гурту "Стодивниця", виступ бандуриста Романа Гриньківа, "Колискова" Анжеліки Рудницької, а також спогади про своє дитинство і розповіді батьків і дідів, підкріплене поезією Вадима Крищенка, Анатолія Матвійчука та молодої поетки і радіоведучої Злати-Зоряни Паламарчук.

Фото: УІНП

 

Доповненням до мистецької частини стала відкрита лекція професорки Людмили Гриневич про Голодомор як сплановану акцію геноциду українського народу. "Як і у випадку з Голокостом єврейського народу в часи Другої світової війни, тут можна чітко простежити механізми, якими готувався і здійснювався цей геноцид.

По-перше, потужно працювала радянська пропаганда, яка спочатку зробила куркуля головним ворогом радянської влади, потім демонізувала його, і під кінець дегуманізувала, виставляючи в образах змій, гадів чи інших тварин, яких треба знищити.

По-друге, система хлібозаготівлі вщент зруйнувала економічну систему українського села, що стало головною причиною голоду. А, по-третє, мало хто говорить, що захоплення України більшовиками у 20-х роках було, по-суті, її окупацією з боку більшовицької Росії.

Адже, із 1 мільйона 200 тисяч червоноармійців, які прийшли в Україну робити революцію, 998 тисяч було вихідцями із центрально-російських губерній! І головна їхня мотивація для цієї революції була "на Украине есть хлеб, а нам жрать нечего", - розповідає Людмила Гриневич.

Такі акції Анжеліка Рудницька проводить багато років поспіль. "Правда про Голодомор настільки страшна, що про неї треба не говорити, а кричати. Щороку "Територія А" долучає свій голос і свої сили, щоб розповісти українцям правду про самих себе і про ворога, який нищив нас у минулому і намагається нищити зараз.

Цьогоріч мені здавалося, що моїх сил не вистачить, щоб зробити цей вечір. Але вся команда запитала мене: "А хто ж тоді це робитиме". Ніхто, крім нас… Дякую всім, хто підтримав цю акцію. Малими кроками творимо велику країну", - зазначила Анжеліка Рудницька.

 Фото: УІНП

Співорганізаторами акції виступили Міністерство культури України, мистецька агенція "Територія А" та Український інститут національної пам‘яті. Партнерами "Свічки пам’яті стали Український науково-дослідний та освітній центр дослідження Голодомору, Центр фольклору та етнографії, S.A.L-show.

Усі, хто прийшов на акцію "Свічка пам’яті", мав змогу зробити свій благодійний внесок на потреби хоспісу для літніх людей, що у селі Скибин на Київщині, де проживають переселенці з прифронтової зони.

Як повідомила Анжеліка Рудницька, усього за вечір було зібрано 6 500 гривень. Сама ж співачка уже оголосила про нову благодійну акцію – збір тисячі подарунків для дітей до Дня Святого Миколая.

Нагадуємо, що Міністерство закордонних справ Російської Федерації в офіційній заяві заперечило, що Голодомор 1932—1933 років був геноцидом української нації.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.