У Києві з'явилася вулиця Ґедройця

У четвер, 29 листопада, на пленарному засіданні Київської міської ради депутати перейменували вулицю Тверську у центрі Києва на вулицю Єжи Ґедройця.

Перейменування підтримали 79 депутатів, повідомляє Еспресо із посиланням на прес-службу Київської міської ради.

 Єжи Ґедройць пояснює Збіґнєву Бжезинському, як грати на "Великій шахівниці". Літературний інститут, 1963 рік

Рішення Київради було косолідованим. Як свідчать резульатати поіменного коголосування, за нього проголосували представники всіх фракцій, депутати яких зареєструвалися на засіданні.

Як йдеться у повідомленні, таке рішення сприятиме вшануванню пам’яті видатного польського публіциста і громадського діяча, активного прихильника польсько-української співпраці. Зазначимо, що письменник був противником взаємних територіальних претензій.

"Саме завдяки Єжи Ґєдройцеві змінився підхід до України в Польщі, серед культурної інтелігенції і в політичних колах, які зрозуміли, що українці - це не вороги, а сильна європейська нація, що має право на свою державу", - заявив депутат Верховної Ради Микола Княжицький, який прийшов на засідання Київради.

"Дякую депутатам Київради і всім, хто підтримував це рішення і його ініціював! Особливо Данилові Лубківському, з яким ми разом мали честь виступити на засіданні" - доповнив він.

Участь у громадському обговоренні, яке тривало з 28 грудня 2017 року до 15 січня 2018 року взяли 2228 осіб. Із них 1495 громадян, а це 67%, підтримали перейменування.

Читайте також:

Пан Редактор. Єжи Ґєдройць та його спадщина

Вулиці Ґедройця не буде? "Свободі" дорога Тверська у Києві

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Три роки війни в Україні: погляд військового репортера з Словенії

"Буча - це українська Сребреніца", - каже Боштян Відемшек. Словенський військовий репортер збирає матеріал для нової книги, у якій сучасна російсько-українська війна зіставляється з Першою світовою, а усі події планує висвітлювати лише в теперішньому часі. Нещодавно журналіст відвідав Ужгород, після чого опублікував у словенській газеті "Дело" статтю про війну в Україні. Публікуємо її в перекладі українською мовою.

Спілка Української Молоді. Як 100 років тому у Києві було створено, а потім знищено студентське підпілля

СУМ заявив про себе в травні 1926-го. В Парижі загинув Симон Петлюра і юнаки вирішили про це розголосити. Ввечері 30 травня в Софійському Соборі відправляли панахиду на пошану 10-ліття смерті Івана Франка. Микола роздрукував близько 100 листівок, розміром 5 х 15 см, зі словами: "Люди, Укранці! Знову пролилася невинна кров кращого сина України. Доки-ж терпіти. Схаменіться, будьте люди...". На кінець відправи Павлушков, Матушевський та Бобир кинули з хорів листівки у натовп.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".