У Києві з'явилася вулиця Ґедройця

У четвер, 29 листопада, на пленарному засіданні Київської міської ради депутати перейменували вулицю Тверську у центрі Києва на вулицю Єжи Ґедройця.

Перейменування підтримали 79 депутатів, повідомляє Еспресо із посиланням на прес-службу Київської міської ради.

 Єжи Ґедройць пояснює Збіґнєву Бжезинському, як грати на "Великій шахівниці". Літературний інститут, 1963 рік

Рішення Київради було косолідованим. Як свідчать резульатати поіменного коголосування, за нього проголосували представники всіх фракцій, депутати яких зареєструвалися на засіданні.

Як йдеться у повідомленні, таке рішення сприятиме вшануванню пам’яті видатного польського публіциста і громадського діяча, активного прихильника польсько-української співпраці. Зазначимо, що письменник був противником взаємних територіальних претензій.

"Саме завдяки Єжи Ґєдройцеві змінився підхід до України в Польщі, серед культурної інтелігенції і в політичних колах, які зрозуміли, що українці - це не вороги, а сильна європейська нація, що має право на свою державу", - заявив депутат Верховної Ради Микола Княжицький, який прийшов на засідання Київради.

"Дякую депутатам Київради і всім, хто підтримував це рішення і його ініціював! Особливо Данилові Лубківському, з яким ми разом мали честь виступити на засіданні" - доповнив він.

Участь у громадському обговоренні, яке тривало з 28 грудня 2017 року до 15 січня 2018 року взяли 2228 осіб. Із них 1495 громадян, а це 67%, підтримали перейменування.

Читайте також:

Пан Редактор. Єжи Ґєдройць та його спадщина

Вулиці Ґедройця не буде? "Свободі" дорога Тверська у Києві

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.