Архів Штазі: понад 42 тисячі запитів на перегляд за 2018 рік

Інтерес німців до архівів Штазі не знижується від часів падіння Берлінського муру. Загалом архіваріуси отримали вже понад 3 мільйони запитів на доступ до документів.

Про це йдеться у матеріалі "OBOZREVATEL" із посиланням на "Deutsche Welle".

 Центральний архів Штазі в Берліні

Працівники архіву міністерства державної безпеки НДР – Штазі – майже через 30 років після падіння Берлінського муру, отримують десятки тисяч запитів на перегляд документів колишнього відомства. Цьогоріч, станом на кінець листопада, архіваріуси отримали 42 700 заяв, повідомив у неділю, 23 грудня, представник архіву Роланд Ян (Roland Jahn).

Минулого року кількість запитів від громадян сягнула 49 тисяч. Як повідомили в архіві, у грудні кількість запитів зазвичай незначна, тому загальна кількість вже зафіксованих прохань про перегляд документів Штазі у 2018 році не має сильно зрости.

Хоча кількість запитів на перегляд архівних документів колишнього міністерства держбезпеки НДР щорік знижується, інтерес до архіву Штазі значно вищий за прогнозований у 1990-х роках. Так, за весь час існування архіву, громадяни подали 3,2 мільйона запитів на доступ до документів.

Нагадуємо, що латвійський Сейм на початку жовтня ухвалив дозвіл на оприлюднення архівних документів радянського Комітету держбезпеки (КГБ). Першою опублікували картотеку агентури. Для цього співробітники Центру документування наслідків тоталітаризму відсканували 10 612 карток і відсортували їх за алфавітом.

Читайте також:

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.