Вінницький архів створив он-лайн виставку про історію архівної справи

Майже 150 документів, починаючи з 1820-х років і до наших днів, презентував Державний архів Вінницької області в он-лайн експозиції, яка з’явилася на сайті закладу до Дня архівного працівника.

Про це пише Олеся Шуткевич для видання "День".

 Фото: "День"

Виставка складається з п’яти розділів. Перший містить матеріли про діяльність Вінницької губернської комісії, її засновників, а також перші згадки про становлення архівної системи на Поділлі зокрема.

У наступних представлені документи і світлини, які інформують про розбудову архівної справи у період визвольних змагань 1917–1921 років, більшовицького руху, голодомору та німецької окупації. Он-лайн експозиція дає повне уявлення про діяльність архівної установи від початку ХІХ століття і до сьогодення.

 Фото: "День"

"Архівна справа на Поділлі і Вінниччині зокрема зародилася ще в другій половині ХVІ століття, коли було створено Брацлавське воєводство й розпочали діяльність шляхетські суди: ґродський, земський та підкоморський.

Перша конкретна вказівка на існування місця концентрації архівних документів сягає 1580 року, коли через необережність сталася пожежа Вінницького замку, у якій згоріла переважна більшість королівських актів на маєтки місцевої шляхти, – розповідає головний спеціаліст відділу інформації закладу к.і.н. Костянтин Завальнюк.

– За козаччини ґродські та земські книги зберігалися при судах. А після відкриття у 1909 році у Вінниці окружного суду, дія якого поширювалася на 7 повітів Подільської губернії, при канцелярії старшого нотаріуса окружного суду було створено Вінницький нотаріальний архів, який дав старт повноцінній архівній діяльності.

 Фото: "День"

У 1920 році у Вінниці була створена архівна секція охорони пам’яток давнини, мистецтва і природи. У тому ж році при ній створено Подільський обласний архів, який складався з архівного, бібліотечного і бібліографічного відділів.

У вересні 1920 р. утворено Подільське губернське архівне управління при губнаросвіті, а Подільський обласний архів ліквідовано. А вже навесні 1922 році розпочалося створення Подільського губернського історичного архіву для зберігання дореволюційних архівних документів. Він був укомплектований з матеріалів Подільського та Кам’янець-Подільського архівних управлінь".

Реорганізація архівних закладів та їх перейменування тривали кілька років поспіль, то через новий адміністративно-територіальний поділ (1930 р.), то у зв’язку із запровадженням нових структур і штатів, то через окупацію.

Все це відображено в представлених документах: книгах записів, указах, циркулярах та положеннях. Особливо цікавими є звіти архівних службовців. Вони є унікальним джерелом з вивчення історії архівної справи краю, які чекають своїх дослідників.

Усі документи експозиції представлені у вільному доступі. Переглянути їх можна, не виходячи із дому, достатньо прости зайти на сайт архіву у розділ "Документальні виставки".

Читайте також:

В інтернеті з’явився оцифрований архів найбільшого українського видання Польщі

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.