У Білорусі почали публікувати документи з історії партизанського руху

Національний архів Республіки Білорусь опублікував перші розвідувальні зведення Білоруського штабу партизанського руху (БШПР) за січень – липень 1944 р.

Про це повідомляє кореспондент агентства "Мінськ-Новини".

 Фото: "Мінськ-Новини"

На офіційному інтернет-сайті архіву розпочато публікації документів з історії партизанського руху.

Починаючи з 3 січня 2019 року в розділі проекту "Пам'ятаємо! Пишаємося!" будуть розміщуватися цифрові копії розвідувальних зведень БШПР. З'являтися вони будуть в точному хронологічному порядку, відповідно до дат їх створення.

"Перший такий документ був підготовлений БШПР 3 січня 1944 року, - каже архівіст Святослав Кулінок. – Це лише 6 листків машинописного тексту, в які вкладено працю тисяч народних месників".

Всього в розвідапараті партизан, за словами С. Кулінка, налічувалося близько 1 200 чоловік, для зв'язку з радянськими підпільниками і передачі відомостей між загонами і бригадами було задіяно понад 19 тисяч зв'язкових. У військовій розвідці партизан діяли близько 15 тисяч чоловік.

"В остаточний варіант зведення потрапляла лише найважливіша інформація, отримана з величезного масиву розвідувальних донесень, що надійшли з окупованих територій, - пояснив архівіст.

- Для дослідників періоду Другої світової війни це унікальний комплекс документів. Наприклад, в першому опублікованому документі партизани розповідали про створення під Мінськом двох "фіктивних" аеродромів в районі селища Заболоття та села Велике Стіклево. Там же ж були розміщені німецькі зенітні батареї".

Читайте також:

Зоряний рейд. Як Сидір Ковпак на Буковель мандрував

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка

"У Москві все ретельніше готуються до війни": листи до шведської королеви Христини

Одним з найцікавіших періодів в історії України є, безумовно, 1649-1659 роки. Період Визвольної революції і війн з Річчю Посполитою та Московським царством. Діяльність гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Виговського. Основні матеріали з історії цієї Доби зберігаються за кордоном, тому що Чигирин, Батурин і Глухів - козацькі столиці палали у вогні. Було б логічним шукати важливі документи у польських архівах.
Але там їх знайти неможливо, тому що шведська армія вивезла майже весь архів, давні видання і колекції до Швеції під час польсько-шведської війни у 1650-х роках - так званого "Потопу". Навіть оригінальні документи короля Владислава ІV досі зберігаються у Швеції

П'ять українських історій про пандемію "іспанки"

Іспанку просто не фіксували у документах. Дані про кількість хворих та померлих часто не збирали. Тим паче, що паралельно тривала пандемія холери. А специфічно в Україні – епідемія тифу. Холера і тиф були знайомі українським лікарям. А перед симптомами нібито застуди, яка за кілька днів вбивала людей, виявились безпорадними. Кількість жертв іспанки в Україні ми не знаємо. Можемо навести лише кілька історій про перебіг хвороби. Але, можемо точно стверджувати, що іспанка разом з іншими епідеміями руйнувала українську державність не менше, а, може, навіть, і більше від недолугих політичних кроків.

Полювання на президента

Колишній писар УПА, донський козак і чеський мільйонер. Цей цікавий "коктейль особистостей" був залучений до проведення теракту, який мав відбутися у Празі за кілька днів до падіння Третього Райху. Мета диверсії – знищити Августина Волошина, колишнього президента Карпатської України. Все ретельно спланували. Однак у вирішальний день щось пішло шкереберть