У Білорусі почали публікувати документи з історії партизанського руху

Національний архів Республіки Білорусь опублікував перші розвідувальні зведення Білоруського штабу партизанського руху (БШПР) за січень – липень 1944 р.

Про це повідомляє кореспондент агентства "Мінськ-Новини".

 Фото: "Мінськ-Новини"

На офіційному інтернет-сайті архіву розпочато публікації документів з історії партизанського руху.

Починаючи з 3 січня 2019 року в розділі проекту "Пам'ятаємо! Пишаємося!" будуть розміщуватися цифрові копії розвідувальних зведень БШПР. З'являтися вони будуть в точному хронологічному порядку, відповідно до дат їх створення.

"Перший такий документ був підготовлений БШПР 3 січня 1944 року, - каже архівіст Святослав Кулінок. – Це лише 6 листків машинописного тексту, в які вкладено працю тисяч народних месників".

Всього в розвідапараті партизан, за словами С. Кулінка, налічувалося близько 1 200 чоловік, для зв'язку з радянськими підпільниками і передачі відомостей між загонами і бригадами було задіяно понад 19 тисяч зв'язкових. У військовій розвідці партизан діяли близько 15 тисяч чоловік.

"В остаточний варіант зведення потрапляла лише найважливіша інформація, отримана з величезного масиву розвідувальних донесень, що надійшли з окупованих територій, - пояснив архівіст.

- Для дослідників періоду Другої світової війни це унікальний комплекс документів. Наприклад, в першому опублікованому документі партизани розповідали про створення під Мінськом двох "фіктивних" аеродромів в районі селища Заболоття та села Велике Стіклево. Там же ж були розміщені німецькі зенітні батареї".

Читайте також:

Зоряний рейд. Як Сидір Ковпак на Буковель мандрував

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".