У Білорусі почали публікувати документи з історії партизанського руху

Національний архів Республіки Білорусь опублікував перші розвідувальні зведення Білоруського штабу партизанського руху (БШПР) за січень – липень 1944 р.

Про це повідомляє кореспондент агентства "Мінськ-Новини".

 Фото: "Мінськ-Новини"

На офіційному інтернет-сайті архіву розпочато публікації документів з історії партизанського руху.

Починаючи з 3 січня 2019 року в розділі проекту "Пам'ятаємо! Пишаємося!" будуть розміщуватися цифрові копії розвідувальних зведень БШПР. З'являтися вони будуть в точному хронологічному порядку, відповідно до дат їх створення.

"Перший такий документ був підготовлений БШПР 3 січня 1944 року, - каже архівіст Святослав Кулінок. – Це лише 6 листків машинописного тексту, в які вкладено працю тисяч народних месників".

Всього в розвідапараті партизан, за словами С. Кулінка, налічувалося близько 1 200 чоловік, для зв'язку з радянськими підпільниками і передачі відомостей між загонами і бригадами було задіяно понад 19 тисяч зв'язкових. У військовій розвідці партизан діяли близько 15 тисяч чоловік.

"В остаточний варіант зведення потрапляла лише найважливіша інформація, отримана з величезного масиву розвідувальних донесень, що надійшли з окупованих територій, - пояснив архівіст.

- Для дослідників періоду Другої світової війни це унікальний комплекс документів. Наприклад, в першому опублікованому документі партизани розповідали про створення під Мінськом двох "фіктивних" аеродромів в районі селища Заболоття та села Велике Стіклево. Там же ж були розміщені німецькі зенітні батареї".

Читайте також:

Зоряний рейд. Як Сидір Ковпак на Буковель мандрував

Австралійські українці у В’єтнамській війні

Народились у Німеччині, жили в Австралії, воювали у В’єтнамі на боці США. Матеріали австралійського національного архіву, реєстр ветеранів, журнали бойових дій розкривають крихти інформації про покоління українських мігрантів, яке було створене однією війною та потрапило на іншу.

"Пам’ять може зробити нас людьми, які змінять Україну", - Максим Остапенко

Інтерв’ю з директором "Києво-Печерської лаври" для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Мене 2-річну витягнули з-під мертвої мами". Радіо Свобода побувало в селі Угли, що пережило Волинську трагедію

Сарни ‒ Український інститут національної памʼяті отримав звернення від польської громадянки Кароліни Романовської щодо можливості проведення пошуку та ексгумації останків членів її родини, яких убили 12 травня 1943 року. УІНП погодив ці пошукові роботи в селі Угли Рівненської області на 2025 рік. Радіо Свобода поїхало в село Угли, що у Сарненському районі Рівненщини, щоб дізнатися, що там нагадує про трагедію 81-річної давнини? Що залишилося у пам'яті місцевих жителів про ті страшні часи в роки Другої світової війни?

Осип Тюшка. 40 років поряд зі Степаном Бандерою

Він був одним із найближчих друзів Степана Бандери. Вони потоваришували ще під час навчання у Стрийській гімназії. Разом входили до керівних ланок у Пласті й ОУН, мали близькі ідейні переконання й погляди на національно-визвольних рух, одночасно відбували ув'язнення в гітлерівському концтаборі Заксенхаузен, спільно розбудовували структуру ОУН революційної після Другої світової війни і були об'єктами оперативних розробок кдб. Тільки роль і місце у тих чекістських планах і заходах для кожного відводилися різні.