Єгипетські археологи знайшли дві гробниці римських часів. ФОТО

Єгипетська археологічна місія Міністерства старожитностей в оазі Дахла (Лівійська пустеля) виявила дві гробниці, датовані епохою Стародавнього Риму.

Про це повідомляє Luxortimes.

Генеральний секретар Верховної ради зі старожитностей д-р Мистафа Вазірі повідомив, що робота місії в цьому році включала археологічні розкопки в районі на схід від розкопок попереднього сезону, де був знайдений перший цвинтар.

Перша гробниця збудована з піщанику й має 20 сходинок, які ведуть до входу в гробницю, а її головна зала протягається зі сходу на захід.

 

Другий цвинтар, за словами голови Єгипетського сектору старожитностей д-ра Аймана Ашмаві, розташований у східній частині першого. Після того, як археологи прибрали кругляк, вони знайшли цвинтар із сирцової цегли, який складався із перехресного залу і двох бокових каменів, навпроти якої розташовується фундамент усипальниці, вівтар із сирцового каменю, залишки штукатурки і таблиці жертвоприношень із піщанику навпроти дверей, які ведуть у поховальну камеру.

 
 

Усипальниця веде до іншого кладовища: сходами можна дістатися до поховального коридору, а звідти – до кімнати, на північній стіні якої знайшли нішу з вирізьбленою картиною, яка відображає процес бальзамування.

 

Д-р Ашмаві підкреслив, що перші археологічні розкопки в регіоні почалися у 2002 році й тривали п’ять сезонів, впродовж яких знайшли 10 гробниць. Ці кладовища датуються давньогрецькими часами й характеризуються унікальним архітектурним стилем. Деякі з них мають по три поверхи, деякі – по два, але кожне увінчує піраміда. Стіни цих гробниць розмальовані кольоровими фресками.

Нагадаємо, польські археологи відкрили  найбагатшу старовинну гробницю на східному березі Вісли. 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.