Шотландці знайшли найстарішу друковану таблицю Менделєєва. ФОТО

У хімічній лабораторії Університету Сент-Ендрюс у Шотландії під час прибирання знайшли найстарішу відому друковану періодичну таблицю Менделєєва.

Її датують 80-ми роками ХІХ століття, пише "Новое время" з посиланням на Gizmodo .

У 2014 році почалося прибирання складського приміщення хімічного факультету, яке розтягнулася на кілька місяців (його не прибирали, відколи відкрвся факультет у 1968 році). Серед гармидеру знайшли цілі стоси навчальних таблиць. 

Кілька років потому хімік Алан Ейткен розгорнув одну з діаграм і з'ясував, що це була стара версія періодичної таблиці під заголовком "Періодична регулярність елементів по Менделєєву" німецькою мовою. Папір був настільки старий, що розсипався в руках.

 Цю періодичну таблицю знайшли в університеті. Фото: Університет Сент-Ендрюс

"Таблиця Сент-Ендрюс була явно раннім зразком. Таблиця анотована німецькою, а зліва внизу напис - Verlag v. Lenoir & Forster, Wien - вказує на друкаря, який працював у Відні в період з 1875 по 1888 рік. Ще один напис - Lith. фон Ant. Hartinger & Sohn, Wien - визначає літографа діаграми, який помер в 1890 році. Професор Ерік Шеррі, експерт з історії періодичної таблиці, заснованої в Каліфорнійському університеті в Лос-Анджелесі, датував таблицю між +1879 і 1886 роками, ґрунтуючись на представлених елементах", - йдеться в прес-релізі університету.

Свою періодичну таблицю російський хімік Дмитро Менделєєв розробив у 1869 році, а вдосконалив у 1871-му. Виявлена ​​в Сент-Ендрюс діаграма дуже схожа на переглянуту версію таблиці Менделєєва, але з важливими відмінностями.

Дослідження фінансових звітів університету показало, що тамтешній професор хімії Томас Пурді, який працював з 1884 по 1909 рік, придбав діаграму з німецького каталогу в жовтні 1888 року. Сама діаграма була виготовлена ​​у Відні в 1885 році.

З'ясувавши всі подробиці походження таблиці її відправили на реставрацію для збереження в колекції університету.


Нагадаємо, Єгипетська археологічна місія в оазі Дахла виявила дві гробниці, датовані епохою Стародавнього Риму.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.