Визначного члена ОУН Омеляна Коваля поховають у Львові

Українського націоналіста, в’язня концтабору Аушвіц Омеляна Коваля (1920—2019) поховають 23 січня 2019 року на Личаківському кладовищі у Львові.

Про це "Історичній правді" повідомили Центрі досліджень визвольного руху.

 Омелян Коваль

Кажуть, Бог забирає земних людей до себе у дні великих свят, як знак особливої милості.

Людина, яка не просто прожила майже сотню років — а прожила їх в українському ХХ столітті і не споглядаючи, а борючись. Народившись ще перед Першою світовою війною, дитиною ставши свідком боротьби українців за Незалежність у 1918 — 1921 роках, він включився у боротьбу на її наступному етапі.

Був членом Організації Українських Націоналістів, проголошував Акт відновлення Української Держави у містечку Долина. За це опинився спочатку у тюрмі у Львові "на Лонцького", потім у краківський Монтелюпіх.

 Омелян Коваль - в'язень нацистського концтабору Аушвіц

20 липня 1942 року його разом з групою товаришів, серед яких він — наймолодший, привозять в Аушвіц. У місці, яке стало символом фізичного знищення і морального ламання людей, за два з половиною роки він зумів і вижити, і не зламатися.

Навіть пройшовши внутрішню тюрму Аушвіцу, сумнозвісний 11 блок. Після закінчення війни, на еміграції, він здобуває вищу освіту, започатковує власну справу, виступає меценатом, активно працює на благо української громади у Бельгії та інших країнах.

Майже протягом усього свого життя він офіційно залишався людиною зі статусом біженця. Тільки після проголошення незалежності України він звернувся за громадянством тої країни, за чию незалежність боровся різними способами протягом усього свого життя. 3 2013 року він постійно жив на Батьківщині, у Львові.

 Омелян Коваль показує татуювання з табірним номером у стінах колишньої в'язниці  Гестапо і КГБ "Тюрма на Лонцького", де він був ув'язнений у 1941 році.

Фото Володимира В'ятровича, 2012 рік

Усім своїм життям він засвідчив живучість України. Борючись проти двох тоталітаризмів, він побачив падіння обох і пережив обох, ще заставши черговий спалах боротьби проти того ж противника... Багатьом з його покоління Бог не дав дожити такої милості…

....і пошли йому, Господи, Царство Небесне...

Час і місце:

22 січня, 20.00 – парастас у соборі Св. Юра у Львові.

23 січня, 12.00 – чин похорону, Собор Святого Юра, опісля Поле почесних поховань Личаківського цвинтаря.

Читайте також:

In memoriam. Помер член Проводу ОУН Омелян Коваль

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.