Визначного члена ОУН Омеляна Коваля поховають у Львові

Українського націоналіста, в’язня концтабору Аушвіц Омеляна Коваля (1920—2019) поховають 23 січня 2019 року на Личаківському кладовищі у Львові.

Про це "Історичній правді" повідомили Центрі досліджень визвольного руху.

 Омелян Коваль

Кажуть, Бог забирає земних людей до себе у дні великих свят, як знак особливої милості.

Людина, яка не просто прожила майже сотню років — а прожила їх в українському ХХ столітті і не споглядаючи, а борючись. Народившись ще перед Першою світовою війною, дитиною ставши свідком боротьби українців за Незалежність у 1918 — 1921 роках, він включився у боротьбу на її наступному етапі.

Був членом Організації Українських Націоналістів, проголошував Акт відновлення Української Держави у містечку Долина. За це опинився спочатку у тюрмі у Львові "на Лонцького", потім у краківський Монтелюпіх.

 Омелян Коваль - в'язень нацистського концтабору Аушвіц

20 липня 1942 року його разом з групою товаришів, серед яких він — наймолодший, привозять в Аушвіц. У місці, яке стало символом фізичного знищення і морального ламання людей, за два з половиною роки він зумів і вижити, і не зламатися.

Навіть пройшовши внутрішню тюрму Аушвіцу, сумнозвісний 11 блок. Після закінчення війни, на еміграції, він здобуває вищу освіту, започатковує власну справу, виступає меценатом, активно працює на благо української громади у Бельгії та інших країнах.

Майже протягом усього свого життя він офіційно залишався людиною зі статусом біженця. Тільки після проголошення незалежності України він звернувся за громадянством тої країни, за чию незалежність боровся різними способами протягом усього свого життя. 3 2013 року він постійно жив на Батьківщині, у Львові.

 Омелян Коваль показує татуювання з табірним номером у стінах колишньої в'язниці  Гестапо і КГБ "Тюрма на Лонцького", де він був ув'язнений у 1941 році.

Фото Володимира В'ятровича, 2012 рік

Усім своїм життям він засвідчив живучість України. Борючись проти двох тоталітаризмів, він побачив падіння обох і пережив обох, ще заставши черговий спалах боротьби проти того ж противника... Багатьом з його покоління Бог не дав дожити такої милості…

....і пошли йому, Господи, Царство Небесне...

Час і місце:

22 січня, 20.00 – парастас у соборі Св. Юра у Львові.

23 січня, 12.00 – чин похорону, Собор Святого Юра, опісля Поле почесних поховань Личаківського цвинтаря.

Читайте також:

In memoriam. Помер член Проводу ОУН Омелян Коваль

Чи здійснювала ОУН замах на Йозефа Геббельса?

У 2006 році в Україні вийшов доволі непогано зроблений десятисерійний документальний серіал Ігоря Кобріна «Собор на крові» про історію українського націоналістичного руху 1920-1940-х років. З нього можна отримати чимало цікавої інформації. Але навряд чи щось може зрівнятися за цікавістю з сенсаційною знахідкою творців серіалу: у червні 1934 році, здійснюючи вдалий атентат на міністра внутрішніх справ Польщі Броніслава Пєрацького, Організація українських націоналістів насправді мала на меті вбити... Йозефа Геббельса, який саме перебував 13-15 червня у Польщі з візитом!

Вбивства в Бабицях: авантюра з трагічним фіналом

Ввечері 2 липня 1951 року в школі чехословацького містечка Бабиці, де саме проходили партійні збори, пролунали постріли. Невелика група підпільців застрелила трьох функціонерів комуністичної партії. Постріли в школі стали кульмінацією історії, котра тягнулась декілька місяців і стала приводом для масового терору комуністичної партії проти місцевого населення.

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка

"У Москві все ретельніше готуються до війни": листи до шведської королеви Христини

Одним з найцікавіших періодів в історії України є, безумовно, 1649-1659 роки. Період Визвольної революції і війн з Річчю Посполитою та Московським царством. Діяльність гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Виговського. Основні матеріали з історії цієї Доби зберігаються за кордоном, тому що Чигирин, Батурин і Глухів - козацькі столиці палали у вогні. Було б логічним шукати важливі документи у польських архівах.
Але там їх знайти неможливо, тому що шведська армія вивезла майже весь архів, давні видання і колекції до Швеції під час польсько-шведської війни у 1650-х роках - так званого "Потопу". Навіть оригінальні документи короля Владислава ІV досі зберігаються у Швеції