100 років Української Соборності. Що відбуватиметься в Києві?

До 100-річчя Соборності у Києві Живий Ланцюг Соборності на мосту Патона, Урочиста академія та багато іншого.

"Історична правда" зробила підбірку найцікавіших заходів, що відбуватимуться в столиці в цей день.

Живий Ланцюг Соборності на мосту Патона – 2019

 

Живий ланцюг Соборності — щорічна акція, що присвячена Дню Соборності України та річниці з дня проголошення Незалежності України. Учасники акції символічно об'єднують береги Дніпра "живим ланцюгом" на мосту Патона в Києві, рухаючись назустріч двома колонами — з лівого берега (символізує Українську Народу Республіку) та з правого берега (символізує Західно-Українську Народну Республіку).

Час: вівторок, 22 січня, 8.00

Місце: міст Патона

Детальніше про захід за посиланням.

Урочистий захід з нагоди Дня Соборності

 

З нагоди Дня Соборності України на Софіївській площі відбудеться урочистий захід за участі Президента України Петра Порошенка та перших осіб держави.

Час: вівторок, 22 січня, 10.00

Місце: Софіївська площа

Детальніше про захід за посиланням.

Відкриття виставки "Символ твоєї свободи. 100 років Державного герба України" в регіонах

 

Тризуб, родовий знак Київських князів, який у 1918 році обрали Державним Гербом УНР, став одним із перших державних символів, які об’єднали націю. Під знаком Тризуба обороняли Українську Народну Республіку, він був на нагородах і листівках Української повстанської армії, на лацканах піджаків учасників багатотисячних мітингів проти комуністичного тоталітарного режиму наприкінці 80-х.

Саме тому до Дня Соборності Український інститут національної пам’яті ініціював відкриття в усіх обласних центрах виставки "Символ твоєї свободи. 100 років Державного герба України", створеної у співпраці з видавництвом "Родовід".

Виставка дає можливість простежити еволюцію державного символу від часів Русі до сьогодення. Тут можна побачити зображення Тризуба в інтерпретації Василя Кричевського, Георгія Нарбута, Павла Ковжуна Роберта Лісовського, Миколи Битинського, Ніла Хасевича, Святослава Гординського, Андрія Гречила, Івана Турецького, Олексія Кохана та ін.

Час, місце і деталі заходів за посиланням.

Урочиста академія "Акт Злуки УНР і ЗУНР – втілення ідеї соборності й національної консолідації України: досвід та уроки. До 100-річчя Акту Злуки"

 

Із вітальними промовами перед учасникам Урочистої академії виступлять Леонід Губерський, ректор КНУ імені Тараса Шевченка, Валерій Смолій, директор Інституту історії України НАН України, Олег Рафальський, директор Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, й Ігор Цепенда, ректор Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника.

Потому учасники освітнього заходу матимуть нагоду прослухати тематичні доповіді й взяти участь у їхньому фаховому обговоренні. Організаційний комітет запрошує спільноту Шевченкового університету й усіх охочих долучитися до роботи Урочистої академії.

Час: вівторок, 22 січня, 10.00-14.00

Місце: зала засідань Вченої ради Київського національного університету імені Тараса Шевченка, вул. Володимирська, 60

Детальніше про захід за посиланням.

Великий урочистий концерт "Хореї Козацької "- "Од синього Дону до сивих Карпат"

 

Урочистий концерт гурту "Хорея Козацька" до відзначення знаменної дати 100 -ліття соборності України. Пісні Української Революції доби визвольних змагань 1917-1921 р.р.

Час: вівторок, 22 січня, 19.00

Місце: Будинок звукозапису Українського радіо, вул. Леоніда Первомайського, 5а

Детальніше про захід за посиланням.

Нагадаємо, що "Разом з власної волі з 1919 року" - під таким гаслом Україна відзначає столітній ювілей Акта Злуки 22 січня. Інститут національної пам’яті підготував інформаційні матеріали до Дня Соборності.

Візуальний образ до століття Соборності створив харківський художник Нікіта Тітов на замовлення Українського інститут національної пам’яті.

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.