У Запорізькій області відкрили меморіальну дошку українським підпільникам

З нагоди Дня Соборності України у селі Новотроїцьке Бердянського району урочисто відкрили пам’ятну дошку на честь Української демократичної народної партії, що діяла у селі з 1925 по 1929 рік під керівництвом голови сільради Івана Миронця.

Про це повідомляє Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Запорізької ОДА.

 Фото: ЗОДА

Після поразки Української революції це була єдина підпільна організація в області. Про неї громадськість дізналася завдяки працям історика Юрія Щура.

До учасників заходу звернувся заступник директора Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Олександр Зубченко.

"Завдяки політиці відродження національної пам’яті, що проводиться Президентом та Урядом, ми повертаємо забуті та заборонені сторінки своєї історії, дізнаємося імена земляків, які боролися за свободу рідної землі", - підкреслив Олександр Зубченко.

Довідково. Патріотичне підпілля виникло на базі осередку "Просвіти", який утворили 1917 року місцеві вчителі, юнаки та дівчата, що навчалися у Бердянську. Організація нараховувала до 20 осіб.

Найбільш активними були Микола та Анна Сушко, Олексій Сірий та Микола Харчук. Активний зв’язок вони підтримували із уродженцем села, урядовцем часів Гетьманату Петром Вербецьким.

 Фото: ЗОДА

Гуртки однодумців також з’явилися у Нововасилівці та Новоспасівці (нині – Осипенко), Бердянському педагогічному технікумі та на Житомирщині. Спільною метою було підняти національно-визвольне повстання, вигнати російських окупантів та відновити Українську народну республіку.

Проте втілитися цим планам не судилося. У 1929 році на слід патріотів вийшли чекісти, 28 підпільників заарештували, а 13 із них – розстріляли. Інших засудили до п’яти років концтаборів. Родини засуджених виселяли до Сибіру, із подворних книг багато прізвищ зникло назавжди.

Почесне право відкрити інформаційну дошку надали місцевим школярам, а пам’ять загиблих героїв вшанували хвилиною мовчання.

Читайте також:

У столиці відкрили перший барельєф Симону Петлюрі. ФОТО

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.