АНОНС: У Києві відкриють меморіальну дошку Дмитру Донцову

24 січня 2019 року на фасаді будинку УНІА «Укрінформ» буде відкрито першу в Києві меморіальну дошку керівнику Українського Державного Телеграфного Агентства Дмитру Донцову.

Про це повідомляє Український інститут національної пам’яті.

 

Дмитро Донцов – публіцист, філософ та політичний діяч, ідеолог українського націоналізму, автор низки праць із ідеями самостійності та незалежності України, один із перших керівників Союзу Визволення України (СВУ), заснованого 4 серпня 1914 року.

Із травня до листопада 1918-го Донцов був головою Українського телеграфного агентства, що є історичним попередником сучасного Українського національного інформаційного агентства "Укрінформ".

Детальніше про УТА за посиланням.

Участь у відкритті візьмуть:

Олександр Харченко – директор УНІА "Укрінформ";

Юрій Сиротюк – голова депутатської фракції ВО "Свобода" у Київській міській раді;

Володимир Тиліщак – заступник Голови Українського інституту національної пам’яті;

Сергій Квіт – освітній і громадський діяч, літературознавець, журналіст;

Павло Подобєд – начальник Відділу обліку та збереження місць пам’яті Українського інституту національної пам’яті;

Тарас Компаніченко – вокаліст гурту "Хорея Козацька".

Автор пам’ятної дошки – Володимир Цісарик.

Таблицю виготовили за меценатської допомоги Святоіванівського гетьманського мазепинського полку.

Час: 24 січня, четвер, 12:45

Місце: УНІА "Укрінформ", вул. Б. Хмельницького, 8/16

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.