АНОНС: У Києві відкриють меморіальну дошку Дмитру Донцову

24 січня 2019 року на фасаді будинку УНІА «Укрінформ» буде відкрито першу в Києві меморіальну дошку керівнику Українського Державного Телеграфного Агентства Дмитру Донцову.

Про це повідомляє Український інститут національної пам’яті.

 

Дмитро Донцов – публіцист, філософ та політичний діяч, ідеолог українського націоналізму, автор низки праць із ідеями самостійності та незалежності України, один із перших керівників Союзу Визволення України (СВУ), заснованого 4 серпня 1914 року.

Із травня до листопада 1918-го Донцов був головою Українського телеграфного агентства, що є історичним попередником сучасного Українського національного інформаційного агентства "Укрінформ".

Детальніше про УТА за посиланням.

Участь у відкритті візьмуть:

Олександр Харченко – директор УНІА "Укрінформ";

Юрій Сиротюк – голова депутатської фракції ВО "Свобода" у Київській міській раді;

Володимир Тиліщак – заступник Голови Українського інституту національної пам’яті;

Сергій Квіт – освітній і громадський діяч, літературознавець, журналіст;

Павло Подобєд – начальник Відділу обліку та збереження місць пам’яті Українського інституту національної пам’яті;

Тарас Компаніченко – вокаліст гурту "Хорея Козацька".

Автор пам’ятної дошки – Володимир Цісарик.

Таблицю виготовили за меценатської допомоги Святоіванівського гетьманського мазепинського полку.

Час: 24 січня, четвер, 12:45

Місце: УНІА "Укрінформ", вул. Б. Хмельницького, 8/16

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.