Україна закликала кінотеатри США бойкотувати російський фільм «Т-34»

Посольство України в США закликало американські кінотеатри не показувати російський пропагандистський фільм "Т-34", який "відкрито поширює та популяризує сучасну агресію Російської Федерації у світі".

Про це повідомляється на сторінці посольства у Facebook – предає канал "Прямий".

 

"Посольство закликало кінотеатри відмовитись від демонстрації фільму, який відкрито поширює та популяризує сучасну агресію Російської Федерації у світі, жертвою якої стала і Україна, використовуючи для цього історичну пам'ять про героїв Другої світової війни", - йдеться у повідомленні.

У відомстві подякували представникам української громади в США, яким вже вдалось зупинити покази фільму "Т-34" у їхніх містах.

Дипломати закликали всіх інших активістів "приєднатись до спільних зусиль та звернутись до місцевих кінотеатрів з закликом про заборону показу кінострічки".

Зазначається, що наразі показ фільму "Т-34" планується принаймні у 14- містах у штатах Нью-Йорк, Техас, Каліфорнія, Огайо, Мічиган, Філадельфія, Вірджинія, Флорида, Іллінойс, Мериленд, Колорадо, Вашингтон, Массачусетс.

 

Видання ВістіПро повідомляє, що картина розповідає про героїчний вчинок російського командира танка, який з екіпажем на одній бойовій машині вступив в бій з цілою ротою танків і потрапив до полону нацистів.

Ворог вигадує кривавий план – зробити живі мішені з уцілілих російських танків для тренування власних курсантів. Однак головний герой вирішує використати приховані залишки боєкомплекту і влаштовує показове знищення ворога на полігоні. Після героїчної перемоги над нацистами танк виривається з Німеччини.

У виданні відзначають, що останнім часом головною російською "скрєпою" стали спогади про війну та героїчні подвиги дідів. Тому не дивно, що саме кіно на цю тему отримує широку підтримку від російської влади та завзято рекламується на головних федеральних каналах РФ.

Однак ставки Кремля не зіграють на звичайному історичному фільмі. Саме тому кожна нова картина пронизана пропагандою. "Т-34" не став виключенням.

Від самого початку фільм ставить акценти на тому, хто головний. Серед героїв є "боязкий українець" і "ґрунтовий мехвод білорус". При цьому лише російський командир безстрашний та непереможний. Можна почути й фразу "Бандера прямо перед нами". І це лише те, що лежить на поверхні.

У світлі розгортання чергової гонитви озброєнь, РФ не втратила можливості вкотре показати усім, що саме її танки здатні були протистояти десяткам танків нацистів й вийти з боїв переможцями.

Читайте також:

Німеччина спростувала інформацію про виплати пенсій бельгійським воякам Ваффен-СС

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.