Григорію Сковороді створили Instagram-сторінку

Впродовж 300 днів користувачі соцмережі зможуть “спілкуватись” із філософом

Агенція суспільних комунікацій Republic запустила Instagram-сторігку Григорія Сковороди. Зробили це в межах кампанії "Skovoroda.today", присвяченій 300-річчю від дня народження українського філософа.

 

Про це на своїй сторінці у Facebook повідомила засновниця консалтингової групи One Philosophy, яка ініціювала кампанію, Наталія Попович.

Вона наголосила, що ідея кампанії полягає у тому, аби знайомити українців із постаттю Сковороди не в один день чи через якийсь один виставковий проєкт, а упродовж 300 днів – аж до 300-річчя філософа.

"Сьогодні наша агенція суспільних комунікацій Republic запустила кампанію "Skovoroda.today" та разом із партнерами диджиталізувала Сковороду. Для нас важливо будувати більш життєстійке українське суспільство, тому ми інвестуємо в довгострокові культурно-просвітницькі проєкти. У час, коли свобода нашої країни вкотре під загрозою, усвідомлення власної культурної ідентичності, переосмислення нашої спадщини, плекання особистої та національної свободи – особливо важливі... Вірю, що тривалий 300-денний діалог зі Сковородою – це, як 300 кроків українців до свободи, які допоможуть кожному відчути актуальність його ідей для викликів сучасності", – написала Наталія Попович.

"Осучаснений Сковорода" 300 днів поспіль спілкуватиметься з українцями в Instagram, "де буде мотивувати, святкувати, пояснювати, рекомендувати й дивувати".

Теми

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.