Надання Томосу про автокефалію та створення ПЦУ ввійдуть у підручники з історії України – МОН

11-класники вивчатимуть історію створення Православної Церкви України та надання Томосу про автокефалію вже наприкінці цього навчального року, а оновлені підручники надійдуть у школи з наступного.

Про це йдеться у листі Міністерства освіти і науки, який цитує "День". У ньому містяться інформаційні матеріали для вчителів щодо висвітлення цього питання для старшокласників, який був надісланий на школи, управління освіти та Інститути післядипломної педагогічної освіти 26 лютого 2019 року.

"Створення Православної Церкви України та надання Томосу про автокефалію – важлива з історичної точки зору подія. Про те, що українська держава та духовенство намагалися реалізувати цю ідею, і раніше згадувалося в українських підручниках. Ця частина історії України вивчається у школах наприкінці навчального року – у квітні-травні. Для нас було принципово до цього часу надіслати вчителям інформаційні матеріали, якими вони можуть послуговуватися вже цьогоріч. Сам Наказ про зміну навчальних програм було підписано 21 лютого, і вже сьогодні, 26 лютого, ми надіслали матеріали. Це важливо, адже так вчителі зможуть зауважити зміни в програмі, а також підготуватися до висвітлення теми", – зазначила Міністр освіти і науки Лілія Гриневич.

Вона додала, що в підручниках з історії ця тема з’явиться з наступного навчального року, оскільки 2019-го планується друк нових книг для 11-х класів.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.