Facebook змусив музей Женеви прикрити наготу античних статуй

Музею історії і мистецтва в Женеві (Швейцарія) довелося опублікувати фотографії античних статуй з написами «Цензура» на інтимних місцях через заборону Facebook.

Про це повідомляє Бабель.

 Фото: Musées d'art et d'histoire de Genève

За словами прес-секретаря музею Сільві Трелья-Детраз, на сторінці закладу у Facebook планували опублікувати знімок двох статуй для реклами виставки "Цезар і Рона".

Але адміністрація Facebook надіслала листа, в якому вказала, що у статуї Венери Арлезіанської не прикриті груди, а солдат, який символізує перемогу Римської імперії над галльськими племенами, стоїть голим.

У своєму листі соцмережа зазначила, що не дозволяє рекламні пости, в яких присутня нагота, навіть якщо вона не несе сексуального характеру.

"Це, зокрема, стосується і використання наготи для творчих або освітніх цілей", — наводить повідомлення від адміністрації cоцмережі агентство. У результаті фотографії опублікували з написами "Цензура".

Нагадуємо, що наприкінці 2018 року у Facebook запровадили нові правила для контенту про секс. Вони забороняють пошук сексуальних партнерів, чати та листування з сексуальним підтекстом, зображення оголеного тіла, обговорення поз у сексі та сексуальних уподобань.

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".