Спецпроект

Книжкова новинка - «Усвідомлення Голодомору 1932-1933 рр.: Чернігівщина»

Друком вийшло нове видання про Голодомор-геноцид «Усвідомлення Голодомору 1932-1933 рр.: Чернігівщина», авторства істориків і співробітників Українського інституту національної пам’яті Сергія Горобця і Сергія Бутка.

Про це повідомляє Український інститут національної пам’яті.

 

Автори книги на прикладі Чернігівської області розглядають різні аспекти незадовільної суспільної пам’яті про один із найбільших злочинів в історії людства.

Ще не так давно головні зусилля істориків були спрямовані передусім на те, аби довести сам факт Голодомору, донести правду про трагедію до світової спільноти. Сьогодні ж на порядку денному стоять нові питання, які потребують уважного і ретельного осмислення.

Корекція свідомості проходить досить повільно. Багато хто не може сприйняти правди, не довіряє документам, сумнівається у цифрах, що наводяться. Тому попереду на дослідників чекає серйозна і аргументована системна просвітницька робота. Тим більше, що в Чернігові досі відсутній пам’ятний знак або монумент жертвам Голодомору-геноциду 1932-1933 рр.

Коли в Україні вперше заговорили про Голодомор, підміна понять голодування і Голодомору, сутність тогочасних адміністративно-територіальних реформ, розкол селянства, селекція компартійного активу, жорстокість виконавців злочину, чи голодувала тодішня "еліта", продовження голоду взимку і навесні 1934 року – ці та інші питання піднімають автори на сторінках книги.

Читайте також:

Книжкова новинка - "Українська розвідка. 100 років боротьби, протистоянь, звершень"

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.