''Вони теж жертви'': Луценко зарахував загиблих силовиків до Небесної Сотні

Генпрокурор Юрій Луценко заявив, що співробітники силових структур, які загинули під час Революції Гідності в 2014 році, також входять у Небесну Сотню і є жертвами подій.

Про це він сказав на засіданні Комітету Верховної Ради з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, передає УНІАН.

 Фото: Антикор

Він вказав на дані експертизи, що встановлюють зв'язок між наказами керівників силових структур і смертями на Майдані.

"Наголошую, мова йде про всі сторони конфлікту, тому що серед Небесної Сотні є і 18 загиблих міліціонерів. І ті, і ті — жертви", — заявив глава ГПУ.

Нагадуємо, нещодавно Юрій Луценко повідомив, що співробітники Генеральної прокуратури завершили досудове слідство щодо осіб, винних у вбивствах на Майдані Незалежності в Києві у 2014 році. Він зазначив, що справа готується для передачі до суду.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.