Спецпроект

​Архіви першої міжнародної конференції про Голодомор стали доступні в Інтернеті

Канадські науковці оцифрували архіви симпозіуму 25—26 березня 1983 року в Університеті Квебеку, присвяченого Голодомору 1932—1933 років.

Архів містить відеозаписи виступів, дискусій англійською, французькою та українською мовами, передає Радіо "Свобода".

Його оцифруванням займалася команда вчених з Монреаля, де розташований Університет Квебеку, під керівництвом Юрія Лугового і Зорянни Гриценко-Лугової. За словами Лугового, через недосконалість тодішніх засобів відеозапису, був ризик втрати відеоархіву конференції, який являє вже історичну цінність.

Магнітна плівка, на яку був записаний 14-годинний фільм про конфренцію, дуже крихка, тож науковцям доводилося працювати з нею вкрай обережно.

"Проект реставрації Першого міжнародного симпозіуму, який відбувся 1983 року у Монреалі, надає сучасним дослідникам про Голодомор, унікальний запис ранніх досліджень, проведених науковцями в українській діаспорі. Це був час, коли Радянський Союз заперечував факт Голодомору, архіви були закриті, а ті, хто пережив Великий Голод, боялись про це згадувати", – роз’яснив Радіо Свобода важливість проекту Юрій Луговий.

Стоп-кадр з відеозапису одного із засідань конференції в Монреалі в 1983 році

Онлайн-архіви симпозіуму 1983 року мають посилання на інші сайти, в яких ідеться про історію і вивчення Голодомору. 

Переглянути відеоархів можна на YouTube.

Після оцифрування матеріалів самої конференції (симпозіуму) 1983 року, експерти тепер опрацьовують і записи громадських презентацій, що відбулися тоді.

Окрім того, команда працює над відновленням ранніх інтерв’ю, які записали науковці зі свідками Голодомору, які емігрували до Канади.

ДОВІДКА:

Організаторами конференції в Університеті Квебеку в 1983 році були професор Роман Сербин і доктор Богдан Кравченко за підтримки монреальського Міжуніверситетського центру європейських досліджень (ICES/CIEE).

Відеозапис здійснювала команда з Університету Конкордія, до складу якої тоді входив Юрій Луговий.

"Унікальність конференції полягала в тому, що на ній не лише розглянуто, яким чином Сталін знищував голодом українських селян, але й те, як відбулось нищення українських національних еліт, української церкви, мови, культури – всіх якостей, які зробили українців нацією", – зазначив Сербин у коментарі Радіо "Свобода".

Симпозіум відкривав професор Університету Конкордія Рассел Брін. З ґрунтовною розвідкою причин і наслідків Голодомору виступив дослідник Гарвардського інституту українських студій (США) Джеймс Мейс. У 1986–1990 роках Мейс координував комісію Конгресу США із вивчення голоду 1932–1933 років в Україні.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.