В Ужгороді генконсульство Угорщини самовільно встановило провокативний імперський пам'ятник. ФОТО

Біля споруди Генерального консульства Угорщини в Ужгороді відбулося відкриття провокативного з своєю суттю пам'ятника одному з ключових символів угорської державності – короні Святого Іштвана.

Політичний символ встановлено перед огорожею, що окреслює територію генконсульства, тобто не на дипломатичній території Угорщини, а на території України.

При цьому, як з'ясувало Закарпаття онлайн, пам'ятник встановлено самовільно, без будь-яких звернень на адресу міської влади Ужгорода чи, тим більше, погоджень з боку відповідних служб.

 Фото: Закарпаття онлайн

При цьому представники Угорщини спеціально вибрали для цього зручний для момент ослаблення української влади в часі боротьби за посаду президента України.

Перших осіб влади Ужгорода чи області на відкритті помічено не було.

Пам'ятник має вигляд прямокутного стовпа з чорного полірованого каменю, на якому угорською мовою, без дублювання українською, зафіксовано основні історичні віхи, що стосуються предмету вшанування.

 Фото: Закарпаття онлайн

Текст українською є на тильному боці постаменту, однак оскільки пам'ятник встановлено на газоні і заднім боком мало не впритул до огорожі, ні побачити, ні прочитати його не можливо.

 Фото: Закарпаття онлайн

Зверху на камені встановлено бронзову міні-копію корони Святого Іштвана на подушці – так, як ця угорська реліквія експонується нині в споруді парламенту Угорщини в Будапешті.

 Фото: Закарпаття онлайн

Судячи з бронзового литва, автором міні-корони є колишній ужгородець, а віднедавна – громадянин Угорщини і мешканець Будапешта Михайло Колодко, який за підтримки та фінансування генконсульства Угорщини раніше вже в становив в обласному центрі Закарпаття мініатюрні скульптурки цілого ряду угорських діячів.

 Фото: Закарпаття онлайн

Як раніше інформувало Закарпаття онлайн, виготовлення і встановлення мініатюрного символу імперських амбіцій Угорщини раніше планувалося у вигляді диптиху "Наполеон і корона", в якому обігрувалося непідтверджена історична версія про перебування корони Святого Іштвана на території Закарпаття – у Середньому та Мукачівському замку.

Однак потім, після скандалу з цього приводу та втручання українських спецслужб скульптурку Наполеона було ототожнено з однойменним тістечком і встановлено окремо біля однієї з ужгородських пекарень.

Другу частину композиції, як уже було сказано, без жодних погоджень було встановлено біля угорської дипломатичної установи.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.