Польща не запросила Путіна на річницю початку Другої світової війни

У Канцелярії президента Польщі пояснили, чому на урочисті заходи з нагоди 80-річчя початку Другої світової війни не запросили президента Росії Володимира Путіна.

Таке рішення в Дуди пояснили зрозуміли натяком: агресорів вирішили не приймати, повідомляє 24 канал.

 Колаж: Najwyższy CZAS!

На таке рішення польського лідера з’явилась блискавична реакція МЗС РФ. Так, російське дипвідомство назвало такий жест Польщі "ігноруванням історичної логіки".

"Посилання на історичну логіку з боку МЗС Росії особливо в контексті вересня 1939 року ми вважаємо проблематичним", – зазначив глава Канцелярії польського президента Кшиштоф Щерський.

Він також додав, що відзначення 80-ї річниці агресії проти Польщі, яка стала початком Другої світової війни відбудеться в компанії держав, з якими Польща зараз близько співпрацює задля миру та які спираються на дотримання міжнародного права, повагу до суверенітету держав і їх територіальної цілісності.

Порушення цих засад було ознакою агресорів 1939 року і залишається найбільшою загрозою для миру у наші дні, – пояснив Щерський відмову Варшави запросити на церемонію президента Росії Володимира Путіна.

Читайте також:

Росіяни відзначили зняття блокади Ленінграда військовим парадом. ФОТО

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.