Документальний фільм «Справа «Рифи» можна переглянути онлайн. ВІДЕО

У соціальній мережі YouTube у відкритому доступі опубліковано документальний фільм про патріарха Йосиса Сліпого «Справа «Рифи». Фільм можна переглядати у двох мовних версіях: українською і англійською мовами.

Фільм "Справа "Рифи" охоплює період з 1939 по 1963 роки та розкриває невідомі широкому загалу обставини арешту, ув’язнення та звільнення Йосифа Сліпого, повідомляє Інформаційний ресурс УГКЦ.

 

Фільм було створено у 2017 році. Його прем’єрний показ відбувся в лютому 2017 року в родинному селі патріарха Йосифа Сліпого Заздрість на Тернопільщині з нагоди 125-річчя від дня його народження.

Після цього прем’єри відбулися в різних містах Центральної, Західної, Південної і Східної України, а також у таких країнах світу: Італії, Канаді, США, Аргентині. Фільм отримав багато схвальних відгуків глядачів.

"Справа "Рифи" українською мовою

Особливу увагу у фільмі приділено історичним подіям та визначним особистостям того періоду, їх впливу на долю патріарха Йосифа Сліпого. Героями фільму стали папа Іван ХХІІІ, президент США Джон Кеннеді, генеральні секретарі ЦК КПРС Йосип Сталін та Микита Хрущов.

"Справа "Рифи" англійською мовою

Назву стрічці дала агентурна справа "Рифи", яка зберігається в архіві СБУ. У 33 томах справи докладно задокументовано, як радянська влада розробляла та втілювала в життя план знищення Української Греко-Католицької Церкви та її Глави Йосифа Сліпого. Ці документи, які радянська репресивна система дбайливо збирала та зберігала, стали основою фільму.

До стрічки увійшли свідчення учасників та очевидців подій, коментарі істориків з України, Італії, США, унікальні кадри кінохроніки, які знімальна група розшукала в українських та іноземних кіноархівах.

Режисер Олена Мошинська, продюсер Павло Казанцев, виробництво "Sсreen Media Ukraine" та "Живе production".

Читайте також:

Йосиф Сліпий, кенгуру і корова Джульєта

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.