АНОНС: У Національній опері відбудеться прем’єра від “Тельнюк: сестри”, присвячена військовому капеланству

4 українські військові капелани стали Лауреатами міжнародної відзнаки імені отця Омеляна Ковча за видатний гуманітарний внесок. В рамках Церемонії вручення відзнаки сестри Тельнюк представлять мистецький проект “Божий агнець”.

Про це Історичній правді повідомили в Центрі досліджень визвольного руху.

 

Мистецький проект "Божий агнець" від Сестер Тельнюк присвячений пам’яті видатного українського гуманіста отця Омеляна Ковча. Українець Омелян Ковч рятував євреїв, українців, поляків. Він навіть відмовився вийти з концтабору Майданек, бо тоді залишив б без душпастирської опіки його в’язнів.

Прем’єра проекту є складовою VIII Церемонії вручення міжнародної відзнаки імені Блаженного Священомученика Омеляна Ковча за визначний гуманітарний внесок.

Цьогоріч Комітет із вшанування його пам’яті вирішив присвятити урочистості темі військового капеланського служіння. Прикметно, що рівно сто років тому сам отець Омелян Ковч розпочав своє капеланство — в Українській галицькій армії.

Лауреатами 2019 року стали 4 українські капелани різних конфесій.

 Відзнака імені Блаженного Священомученика Омеляна Ковча 

Фото: УГКЦ

Час і місце: 27 березня, середа, 18:00 прес-конференція, 19:00 початок Церемонії, Національна опера України, вул.Володимирська, 50

Прес-конференція розпочнеться о 18:00 в приміщенні Національної опери України.

Участь у прес-конференції візьмуть:

Блаженніший Святослав (Шевчук), Глава Української Греко-Католицької церкви;

Іван Васюник, Голова комітету із вшанування пам’яті Блаженного Священомученика Омеляна Ковча;

Леся і Галя Тельнюк.

Лауреати відзнаки імені отця Омеляна Ковча-2019:

Отець-капелан Іван Ісайович, Мукачевсько-Ужгородська Єпархія, Українська Греко-Католицька церква;

Отець–капелан  Юрій Казміренко, Православна Церква України;

Отець-капелан Павло Гончарук, Кам’янець-Подільська дієцезія, Римо-Католицька церква в Україні;

Пастор-капелан Василь Хіміч, голова ГО "Об’єднання християн-військовослужбовців України", Всеукраїнський союз церков євангельських християн-баптистів.

Церемонія вручення відзнаки розпочнеться о 19:00.

Сестри Тельнюк присвятили проект "Божий агнець" пам’яті отця Омеляна Ковча.

"Ми відповідальні за час у якому живемо. Що ми залишимо по собі? — говорять Леся та Галя Тельнюк, осмислюючи історію добрих справ отця. — Велика відповідальність лежить на кожному митцеві, який доторкається до спадщини, особливо, якщо ця спадщина духовна".

В рамках мистецького проекту Сестер Тельнюк "Божий агнець" звучатимуть твори на слова Богдана-Ігоря Антонича, Тараса Шевченка, Галини Тельнюк, Пауля Целана, Папи Івана-Павла ІІ.  Музика - Лесі Тельнюк. Аранжування — Олексія Баженова.

За участі: Національного президентського оркестру України (Художній керівник – Анатолій Молотай, Диригент — Василь Василенко), Камерного хору (Хормейстер — Вадим Яценко). Художник-сценограф — Наталія Клісенко, Художник постановник — Дмитро Ципердюк, Режисер — Василь Вовкун.

Отець Омелян Ковча визнаний Блаженним Священомучеником, а з 2010 року засновано Відзнаку його імені, яка щорічно вручається видатним особистостям за значний внесок у справі екуменічного діалогу, діалогу культур і народів, міжрелігійного та міжнаціонального порозуміння, соціально-харитативної та благодійної діяльності, за особистий життєвий приклад жертовності та гуманізму, героїчні вчинки.

Раніше лауреатами відзнаки були Ліна Костенко, Євген Сверстюк, Арон Вайс, спільнота св. Егідія з Рима, Український католицький університет, Марко та Уляна Супруни, Оксана Забужко, Тімоті Снайдер та ін.

Організатори: Українська Греко-Католицька Церква, Комітет із вшанування пам’яті Блаженного Священномученика Омеляна Ковча

Для медіа можна акредитуватися, заповнивши он-лайн анкету, до 9:00 ранку 27 березня.

Довідка:

Омелян (Еміліан) Ковч — священномученик УГКЦ, праведник України. Греко-католицький священик, що все своє життя присвятив допомозі ближньому. Будучи капеланом в Українській галицькій армії завжди перебував із вояками на передовій, щоб підтримати їх морально та й фізично.

На парафіях, де він служив, одразу брався за організацію громадського та культурного життя парафіян. Проводив прощі та євхаристійні здвиги (собори) навіть у час радянської окупації.

Був активним у суспільно-політичному житті українців, за що неодноразово переслідувався польською, радянською і нацистською владами. Під час одного із своїх ув'язнень написав книгу — "Чому наші від нас втікають". Під час нацистської окупації допомагав євреям, врятував більше десятка осіб, зокрема відомого белзького рабина Арона Рокеаха.

Його допитували у тюрмі на Лонцького у Львові, де вимагали визнання вини і відмови від подальшого хрещення євреїв, а також відмови від протестів засудження дій нацистської влади. За свої дії був ув'язнений та відправлений до концтабору Майданек, де й помер та був спалений в крематорії.

27 червня 2001 року у Львові Папа Римський Іван Павло II проголосив його блаженним мучеником разом з іншими мучениками греко-католицької Церкви.

Комітет із вшанування пам’яті Блаженного Священномученика Омеляна Ковча засновано у 2010 році. Його Почесним головою був Кардинал Любомир Гузар.

Діяльність Комітету здійснюється під патронатом Глави Української Греко-Католицької Церкви Блаженнішого Святослава Шевчука.

Зусилля Комітету мають на меті сприяти втіленню ідей Блаженного Священномученика Омеляна Ковча задля міжнаціонального, міжконфесійного та міжрелігійного діалогу, плекання толерантності і взаєморозумінняв суспільстві, популяризації соціально-корисної та благодійної діяльності.

Докладний перелік лауреатів Відзнаки минулих років можна переглянути на сайті.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.