Як жилося студентам-медикам у ХІХ столітті, показали під час "Ночі анатомії". ВІДЕО

У Національному медичному університеті ім. Богомольця студенти-історики з Київського університету ім. Шевченка відтворили навчання майбутніх лікарів у ХІХ і початку ХХ століття. Театралізоване дійство відбувалося в ніч із 21 на 22 березня з ініціативи творчого об'єднання "Ніч в університеті".

Про це йдеться в репортажі 5-го каналу.

Під час першої частини заходу під назвою "Ніч анатомії" студенти показали, як раніше навчалися студенти медичного факультету Університету святого Володимира.

Далі влаштували театралізоване дійство, щоби показати те, із чим доводилося стикатися студентам-медикам понад століття тому.

"Лікарі зокрема, вони не мали на чому тренуватися і в них не було ніяких зразків, тому трупи просто крали. Є згадки, хроніки, в яких датуються такі от випадки. Ну і було додано трішки медичного чорного гумору, щоб це не було так сумно", – пояснюють студенти Богдан Бубач та Іван Жуковський.

Фінальна частина нічної екскурсії в університеті – жіноча освіта у ХІХ та ХХ століттях на медичному відділенні Київських вищих жіночих курсів.

Автор ідеї Олексій Руденко пояснює: в такий спосіб студенти намагаються відтворити хід історії, щоразу її вдосконалюючи. Другий рік поспіль театралізована ніч в університеті користується попитом.

Фото:  FB Творче об'єднання "Ніч в університеті"

"Це волонтерська ініціатива студентів історичного факультету університету Шевченка. Щодо розвитку медицини, щодо медичної освіти, як чоловічої так і жіночої, щодо того, яким чином сприймалося, або не сприймалося нововведення у медицині", – зазначає керівник вистави.

Схоже дійство студенти влаштовують кілька разів на рік. Щоразу обирають різні епохи і теми для вистав.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.