У Латвії зібрали 10 тисяч підписів за знесення радянського пам'ятника перемоги

У Латвії ініціатива про знесення або підрив пам'ятника перемоги у Ризі зібрала 10 тисяч підписів.

Про це повідомляє Європейська правда із посиланням на портал Delfi.

 Фото: Delfi

Збір підписів ініціювали на порталі Manabalss.lv у 2017 році. В цьому році кількість підписантів почала зростати після появи новин про готовність ризької влади витратити кілька мільйонів євро на відновлення Парку перемоги.

Пам'ятник перемоги був відкритий в 1985 році, коли Латвія залишалася незаконно окупована Радянським Союзом.

Автора ініціативи Угіса Поліса турбує те, що монумент – це один із символів, який нагадує про величезні страждання через радянську окупацію, як і раніше, розташований у серці Латвії Ризі. При цьому він великий і його важко не помітити.

"Сьогодні пам'ятник перемоги вже давно не є пам'ятним місцем для радянських "ветеранів- визволителів", а перетворюється на місце проведення строго політичного заходу – 9 травня, який спонсорується з боку Кремля, створений в інтересах Росії і реалізується в рамках кремлівської пропаганди", - сказав Поліс.

Тепер ініціативу знесення пам’ятника мають розглянути у латвійському Сеймі.

Читайте також:

У Львові з третьої спроби знесли стелу Монументу Слави. ВІДЕО

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.