АНОНС: Круглий стіл «День громадянського спротиву Донбасу російській окупації». ВІДЕО

У Києві відбудеться круглий стіл, присвячений п’ятій річниці громадянського спротиву Донбасу російській окупації.

Про це повідомляє Український інститут національної пам’яті.

 

Дату "5-те березня" обрано невипадково. Саме 5-го березня 2014 року у Донецьку відбувся один із перших мирних мітингів за єдину Україну: "10000 сміливих за 45 мільйонів єдиних".

Протягом весни 2014 року на Донбасі відбулося ще багато мітингів. Однак 5-го березня він був найчисельнішим і, на жаль, останнім мирним. Вже 13-го березня 2014 р. було вбито громадського активіста, учасника "Революції Гідності" Дмитра Чернявського.

Під час медіа марафону буде показано 10 документальних відеороликів з циклу "Громадянський спротив Донбасу", в яких розповідаються факти розгортання російської окупації Донбасу. Але головним є те, що в них зафільмовано той потужний сміливий громадянський спротив, який чинили місцеві активісти, прості жителі Донбасу.

Чисельні проукраїнські мітинги та акції громадянського спротиву, релігійний та культурний спротив, формування волонтерського, партизанського рухів та руху добровольців.

Фактично жителі українського Донбасу залишились сам на сам із ворогом. Саме мешканці Донбасу першими зустріли збройну агресію Російської Федерації проти України.

Вони першими стали на захист єдності та територіальної цілісності нашої країни. Першими заплатили за це кров’ю і власним життям. Саме мешканці українського Донбасу стали першими добровольцями, партизанами та підпільниками.

Також в рамках даного медіа марафону 13 червня 2019 року буде презентовано повнометражну документальну стрічку "Маріуполь – український форпост".

Вона розповідатиме про події весни і початку літа 2014 року в м. Маріуполі. Фінальна точка цього фільму – перше успішне звільнення міста в історії цієї війни 13 червня 2014 року.

Відеороботи "Громадянській спротив Донбасу" розповідають про видатні, але часто маловідомі події як для сучасної історії Донеччини та Луганщини, так і всієї сучасної української історії.

Учасники:

Еміне Джапарова, перший заступник Міністра інформаційної політики України;

Дмитро Ткаченко, керівник аналітичного центру "Фабрика думки "Донбас", радник Міністра інформаційної політики України;

Володимир В’ятрович, Голова Українського інституту національної пам'яті.

Ігор Козловський, вчений-релігієзнавець, в’язень сумління окупаційної адміністрації РФ в Донецькій області, організатор молитовного марафону "За мир та Україну" в м. Донецьку в 2014 році.

Олег Саакян, політолог.

Наталя Веселова, Народний депутат України;

Роман Світан, радник Голови Донецької ОДА в 2014 році;

Сергій Косяк, пастор, волонтер, організатор молитовного марафону "За мир та Україну" в м. Донецьку в 2014 році.

Сергій Гармаш, шеф-редактор видання www.ostro.org, координатор "Комітету патріотичних сил Донбасу" в 2014 році.

Тетяна Дурнєва, виконавчий директор ГО "Група Впливу", спів координатор "Комітету патріотичних сил Донбасу" в 2014 році.

Час: 5 березня, вівторок, 11:00-13:00

Місце: Прес-центр "Главком", вул. Шовковична 8\10.

Під час круглого столу буде оголошено про початок медіа-марафону, присвяченому п’ятій річниці громадянського спротиву Донбасу російській окупації.

Контакт: аналітичний центр "Фабрика думки "Донбас", Дмитро Ткаченко 050 922 09 45, Юлія Каплан 050 941 73 15.

Медіа марафон відбувається за підтримки Міністерства інформаційної політики України та Українського інституту національної пам’яті.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.