Стартував інформаційний марафон про громадянський спротив окупації Донбасу

5 березня розпочався інформаційний марафон, під час якого свої історії розповідають свідки, які чинили спротив окупації навесні 2014 року і стали героями українського Донбасу.

Про це повідомляє Український інститут національної пам’яті.

 

Саме 5 березня 2014 року у Донецьку відбувся один із перших мирних мітингів за єдину Україну: "10000 сміливих за 45 мільйонів єдиних". Протягом весни 2014 року на Донбасі відбулося ще багато мітингів, однак 5-го березня він був найчисельнішим і, на жаль, останнім мирним.

Вже 13-го березня 2014 р. було вбито громадського активіста, учасника "Революції Гідності" Дмитра Чернявського.

"Російська пропаганда зараз активно поширює міф, що окупація Криму, окупація Донецької і Луганської областей відбувалася без жодного спротиву, тому що населення цих регіонів прагнуло возз’єднатися з Росією, бо є частиною "русского міра".

Очевидно, що цей міф небезпечний, бо служить виправданням російської агресії перед росіянами, українцями і перед цілим світом", - пояснив Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

 Фото: УІНП

Він також додав, що Інститут зібрав свідчення людей, які постраждали від російської агресії в Криму. Ці історії послугували матеріалом для книги "Люди сірої зони. Свідки російської анексії Криму", яка була видана українською та завдяки Міністерству інформаційної політики і англійською мовами.

Голова висловив переконання, що ця книга стане не лише історичним матеріалом, адже свідчення незабаром можна буде використати в міжнародних трибуналах, щоб засудити Росію за воєнні злочини на території України.

"Переконаний, що таку саму роботу ми маємо провести спільно з вихідцями з Донбасу стосовно громадянського спротиву, який мав місце на Донбасі", - сказав Володимир В’ятрович.

Інформаційний марафон про громадянський спротив Донбасу російській окупації складається з 10 документальних відеороликів спогадів та роздумів учасників подій весни 2014 року в Донецьку.

В них зафільмовано той потужний сміливий громадянський спротив, який чинили місцеві активісти – донеччани. Вже за декілька місяців ця мирна боротьба переросла в чисельні проукраїнські мітинги та акції громадянського спротиву, релігійний та культурний спротив, формування волонтерського, партизанського рухів та руху добровольців.

 

Також в рамках медіа марафону 13 червня 2019 року презентують повнометражну документальну стрічку "Маріуполь – український форпост".

Вона розповідатиме про події весни і початку літа 2014 року в Маріуполі. Фінальна точка цього фільму – перше успішне звільнення міста в історії цієї війни 13 червня 2014 року.

 

Відеороботи "Громадянський спротив Донбасу" розповідають про видатні, але часто маловідомі події як для сучасної історії Донеччини та Луганщини, так і всієї сучасної української історії.

Переглянути відеоролики можна за посиланням.

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.