ЮНЕСКО за допомогою штучного інтелекту відновлюватиме історичні памʼятки у сирійському Алеппо

Організація Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) має намір за допомогою штучного інтелекту відновити культурні та архітектурні пам'ятки у сирійському місті Алеппо, які були практично повністю знищені під час бойових дій.

Про це розповіла глава організації Одрі Азуле, повідомляє Бабель із посиланням на інтерв'ю ТАСС.

 Фото: aladdin hammami / Unsplash

За її словами, над реалізацією масштабного проекту вже працюють, і безпілотники організації ведуть зйомку об'єктів для подальшого моделювання. Азуле висловила надію, що роботи безпосередньо з відновлення пам'яток почнуться незабаром.

"Те, що відбувається у Сирії, — це трагедія. Трагедія перш за все для сирійців: я думаю про сотні тисяч жертв, про всіх тих, хто був вигнаний, хто сьогодні за межами країни і дуже хоче повернутися.

І, звичайно ж, це була трагедія для [об'єктів культурної та історичної] спадщини, на які часто відкрито і цілеспрямовано нападали. Сирійська спадщина — це, зрозуміло, спадщина сирійців, але це також і спадщина людства", — сказала Азуле.

Глава ЮНЕСКО відзначила, що у списку всесвітньої спадщини шість об'єктів з Сирії.

Прикладом успішного проекту з відновлення пам'яток вона назвала роботу з владою Іраку з "відновлення духу Мосула" — іракського міста, яке серйозно постраждало під час сутичок з терористами "Ісламської держави".

Читайте також:

ЮНЕСКО визнало твори Джорджа Орвелла світовим культурним надбанням

Як зароджувалася французька плеяда Півдня України

Наприкінці XVIII – початку XIX століття Південь України певною мірою став привабливий для іноземних переселенців. У цей час уряд Російської імперії намагавсяу тому числі освоювати регіон руками західноєвропейців. Не останнє місце у цьому процесі займали французи, які утворили тут потужний конгломерат управлінців, аграріїв, промисловців та інших фахівців. Вони не просто приїхали заробляти гроші на торгівлі або вирощуванні винограду, але й дали поштовх до розвитку окремих галузей економіки, якими сьогодні тут продовжують користуватися (суднобудівництво, виноградарство, вівчарство, тощо).

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».