У Франківську директор обласного архіву намагався змити хабар в унітаз

Івано-Франківський міський суд визнав винним у зловживанні впливом колишнього директора Державного архіву Івано-Франківської області Ігоря Гриника.

У квітні 2018 року Гриник отримав $500 хабара. Під час затримання посадовець намагався змити гроші в унітаз, повідомляє ІА ЗІК із посиланням на видання Курс.

 Фото: Правда.іф

На посаді директора обласного держархіву він працював з 2009 року.

5 березня 2018 року до Гриника звернувся голова кооперативу "Проектант" з проханням допомогти у пошуку та наданні інформації про місця розташування родовищ корисних копалин.

Гриник пообіцяв голові кооперативу, що за $500 зможе вплинути на посадовця, до обов’язків якого входив пошук документів з питань розробки корисних копалин на території Івано-Франківської області.

Голова кооперативу погодився на пропозицію і одразу звернувся із заявою до поліції.

19 квітня минулого року після передачі хабара посадовця затримали правоохоронці.

У суді Гриник визнав свою провину, обіцяв, що більше такого не повториться та просив суворо не карати.

Зрештою суд визнав чоловіка винним у зловживанні впливом та призначив 12 750 грн штрафу. Також він заплатить 8 294 грн за експертизи.

Читайте також:

Директору Державного архіву Закарпатської області оголошено про підозру у отриманні хабара

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.