АНОНС: Презентація книжки «Повсякденний сталінізм. Київ і кияни після Великої війни»

Книгу сучасного канадського історика, випускника історичного факультету КНУ, присвячено історії Києва 1943–1953 років, від повернення радянської влади до смерті Сталіна.

Історичний факультет КНУ імені Тараса Шевченка та видавництво Laurus запрошують на презентацію нової книжки Сергія Єкельчика "Повсякденний сталінізм. Київ і кияни після Великої війни".

 

Автор розглядає щоденне політичне життя Києва та киян в останнє десятиліття сталінського режиму: урочисті мітинги й демонстрації, вибори й політінформації, купівлю облігацій і зобов’язання виконати план до свят.

На прикладі перших повоєнних років найкраще видно, як ритуалізовані форми політичного життя витворювали простір, у якому населення могло як демонструвати лояльність, так і висловлювати свої страхи та упередження.

Автор запроваджує поняття "громадянських емоцій" як механізму взаємодії між громадянами й державою під час політичних обрядів святкування й подяки, а також ненависті до ворогів.

Учасники:

Сергій Єкельчик, історик, викладає історію й славістику в Університеті Вікторії (Вікторія, Канада), професор, президент Канадської асоціації українознавства.

Іван Патриляк, доктор історичних наук, професор кафедри новітньої історії України, декан історичного факультету.

Андрій Руккас, кандидат історичних наук, доцент кафедри історії Центральної та Східної Європи, заступник декана історичного факультету.

Тарас Пшеничний, кандидат історичних наук, заступник декана історичного факультету.

Модератор: Наталя Терес, кандидат історичних наук, доцент кафедри етнології та краєзнавства.

Час: 18 квітня, четвер, 18.00

Місце: Історичний факультет КНУ імені Тараса Шевченка, вул. Володимирська, 60

Замовити книжку до презентації можна за адресою laurus.info@yahoo.com, в темі вказати: "Замовлення. Єкельчик"

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.