АНОНС: Презентація книжки «Повсякденний сталінізм. Київ і кияни після Великої війни»

Книгу сучасного канадського історика, випускника історичного факультету КНУ, присвячено історії Києва 1943–1953 років, від повернення радянської влади до смерті Сталіна.

Історичний факультет КНУ імені Тараса Шевченка та видавництво Laurus запрошують на презентацію нової книжки Сергія Єкельчика "Повсякденний сталінізм. Київ і кияни після Великої війни".

 

Автор розглядає щоденне політичне життя Києва та киян в останнє десятиліття сталінського режиму: урочисті мітинги й демонстрації, вибори й політінформації, купівлю облігацій і зобов’язання виконати план до свят.

На прикладі перших повоєнних років найкраще видно, як ритуалізовані форми політичного життя витворювали простір, у якому населення могло як демонструвати лояльність, так і висловлювати свої страхи та упередження.

Автор запроваджує поняття "громадянських емоцій" як механізму взаємодії між громадянами й державою під час політичних обрядів святкування й подяки, а також ненависті до ворогів.

Учасники:

Сергій Єкельчик, історик, викладає історію й славістику в Університеті Вікторії (Вікторія, Канада), професор, президент Канадської асоціації українознавства.

Іван Патриляк, доктор історичних наук, професор кафедри новітньої історії України, декан історичного факультету.

Андрій Руккас, кандидат історичних наук, доцент кафедри історії Центральної та Східної Європи, заступник декана історичного факультету.

Тарас Пшеничний, кандидат історичних наук, заступник декана історичного факультету.

Модератор: Наталя Терес, кандидат історичних наук, доцент кафедри етнології та краєзнавства.

Час: 18 квітня, четвер, 18.00

Місце: Історичний факультет КНУ імені Тараса Шевченка, вул. Володимирська, 60

Замовити книжку до презентації можна за адресою laurus.info@yahoo.com, в темі вказати: "Замовлення. Єкельчик"

«Десять міліонів пятсот тищ. І крапка». Українцям нав’язують суперечливі дані про жертв Голодомору

Скільки українців загинуло від голоду у 1932–33 роках? Війна за цю відповідь триває вже кілька років. У вересні вона спалахнула з новою силою через оприлюднення нових даних: 10,5 мільйонів жертв, з них 9,1 млн в Україні.

Початок (не) братської колонізації

Сотня років знадобилась Росії, щоб нав’язати свою владу і запустити процес широкомасштабної колонізації України. Зусилля царату були спрямовані на цілковиту асиміляцію та інтеграцію у політичній, економічній, соціальній, культурній та духовній сферах суспільного життя.

Ніч розгону. Міленіали з Пласту, які не пішли з Майдану

Раннім ранком 30 листопада близько 2000 «беркутівців» атакували протестувальників, які залишались на Євромайдані. Ця ніч змінила історію України. Наступного дня – 1 грудня – сотні тисяч киян вийшли на масову акцію протесту. Ким були ті, хто залишився ночувати на Майдані Незалежності? Попри те, що основні лідери Євромайдану напередодні ввечері (29 листопада) фактично закликали розходитись. Прирікаючи тих, хто залишається, на маргіналізацію протесту. Як це вже було під час мовного Майдану.

Розстріляні під Базаром. Спогад учасника Другого зимового походу

"Я козак 6-ї стрілецької дівізії від себе і козаків, яких я знаю, кажу вам: ми знаємо, що нас чекає і ми не боїмось смерти, але до вас служити не підемо. Коли ж ви нас поб'єте, то знайте, що за нас вам помстить ввесь український нарід..."