Екс-прем'єр Азаров відсвяткував день народження Леніна

Прем'єр-міністр-утікач Микола Азаров привітав своїх прихильників із днем народження Володимира Леніна і заявив, що той "створив сучасну Україну".

Відповідний допис на публічній сторінці Азарова у "Фейсбуці" з'явився 22 квітня. 

"Ленін створив сучасну Україну. Відзначте, реальну незалежність і свою територію Україна отримала не з рук Петлюри, Бандери і тому подібних, а саме за рішенням Леніна. Саме тому Порошенко і тому подібні, що захопили владу в Україні, зробили все, щоб витравити ім'я цієї людини з народної пам'яті, і так зазомбували наш народ, що все пов'язане з його пам'яттю піддане анафемі", - написав політик.

 

Азаров вважає, що Леніна ненавиділи мільйонери й мільярдери, які заради боротьби з ним "винашли" антикомунізм, фашизм, нацизм. 

"А зараз якісь українські політики, які не володіють і тисячною часткою його знань і авторитету, намагаються потоптати мертвого лева. Інакше процес декомунізації, який проводиться в Україні київським режимом, назвати не можна", - бідкається Азаров.

Нагадаємо, в уряді Азарова  було п'ять мільйонерів, сам екс-урядовець, згідно з декларацією, у 2012 році заробив 614 833 грн, а його родина володіє видавничим бізнесом в Австрії.

Згідно з даними МВС України Микола Азаров перебуває в розшуку за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 365, ч. 5 ст. 191 КК України. Азарова підозрюють у тому, що у 2010-2013 роках на посаді прем'єр-міністра України він діяв усупереч державним інтересам, вчинив розтрату бюджетних коштів в особливо великих розмірах, в інтересах ТОВ "ЕСУ", шляхом організації підготовки законопроекту, який передбачав необґрутоване збільшення видатків у сумі 220 млн. грн.

Володимир Ленін (Ульянов) як керівник Російської комуністичної партії (більшовиків) та Ради Народних Комісарів Радянської Росії організував збройну агресію Червоної армії проти незалежної Української Народної Республіки в 1917-1918, 1918-1920 роках. Під його керівництвом на захоплених територіях України здійснювалася політика державного терору проти "контрреволюціонерів" та "ворожих класів", примусова колективізація та реквізиція сільськогосподарської продукції в селянства. 

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.