В Узбекистані заборонили георгіївські стрічки

Замість георгіївських стрічок в Узбекистані до Дня Перемоги у Другій світовій війні, яке в республіці називається Днем пам'яті і почестей, роздаватимуть стрічки в кольорах національного прапора

Відповідне розпорядження видав прем'єр-міністр республіки Абдулла Аріпов, повідомляє Еспресо із посиланням на портал Xabar.uz.

 

Під час селекторної наради, присвяченої святкуванню, він розкритикував поширення георгіївських стрічок і розпорядився замість них виготовити і роздати 100 тис. стрічок у кольорах прапора Узбекистану.

Окрім того, він доручив організувати в мережі Facebook акцію, під час якої користувачі публікуватимуть зображення узбецького прапора. До акції, на думку Аріпова, мають приєднатися співаки, спортсмени, актори, гумористи.

"Цей захід неофіційний, тому він має щиро об'єднати людей", - вказав Аріпов.

Слід зазначити, що проти георгіївських стрічок давно виступають узбецькі націоналісти. Зокрема, в 2016 році історики Анвар Назіров і Шухрат Барлас заявили:

"Під час колонізації нашої батьківщини царською Росією багато генералів і офіцерів були нагороджені орденом і стрічкою Святого Георгія, заснованих Катериною II у 1769 році.

На медалях, заснованих спеціально для генералів та офіцерів армії колонізаторів, були вписані назви наших міст, захоплених шляхом винищення місцевого населення, і до цих медалей були прикріплені стрічки ордена Святого Георгія".

Разом з тим, на початку квітня в Узбекистані влада схвалила проведення акції "Безсмертний полк" у Ташкенті, погодивши маршрут від меморіального комплексу "Братські могили" до площі Мустакіллік (символічність маршруту в тому, що Мустакіллік – це незалежність по-узбецьки).

Раніше проведення "Безсмертного полку" в Ташкенті керівництво міста намагалося заборонити.

Читайте також:

У Білорусі парламентарі захищають георгіївську стрічку

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.