У Харкові мітингували проти повернення проспекту Жукова та інших ініціатив Кернеса

Близько 600 людей у неділю вийшли на мітинг проти пропозицій міського голови Харкова Геннадія Кернеса повернути проспекту Петра Григоренка стару назву імені Георгія Жукова та прибрати волонтерський намет "Все для перемоги" з площі Свободи.

Про це повідомляє "Новое время". Опублікований на сайті міськради припис від 11 травня зобов’язує волонтерів протягом трьох днів демонтувати намет.

"У випадку невиконання умов припису у встановлений строк, самовільно (незаконно) встановлений об’єкт за вказаною адресою… буде демонтовано на підставі рішення виконавчого комітету Харківської міської ради", – йдеться у приписі.

 

«Заява про те, що вони будуть щось там перейменовувати Жукова – це перебирання на себе повноважень Верховної Ради. Це шлях до ХНР [Харківської Народної Республіки – ІП]», – заявив один із промовців на акції Ігор Рассоха.

«Не дамо увічнити в Харкові цього м’ясника. Тому що я памятаю справжніх ветеранів. Багато хто з вас памятає. І було серед них прівзисько в Жукова – м’ясник», – додав він.

За словами журналіста Дмитра Ларіна, якого цитує «Громадське радіо» учасники акцї збирали підписи для звернення до членів виконкому та депутатів міської ради за збереження намету як символу Революції Гідності в Харкові.

Нагадаємо, 8 травня міський голова Харкова Геннадій Кернес заявив, що сприятиме петиціям про скасування перейменування проспекту Георгія Жукова (і відповідно, станції метро поруч) на честь Петра Григоренка та демонтаж волотерського намету.

На 10 травня петиція набрала 5400 голосів при 5000 потрібних.

У відповідь на пропозиції Кернеса Український інститут національної пам'яті звернувся  до нього із застереженням про кримінальну відповідальність за порушення декомунізаційного законодавства.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.