До Стоунхенджу повернули уламок, взятий реставратором 60 років тому

Частина каменя зі Стоунхенджу, яку 60 років тому взяв собі робітник під час реставраційних робіт, нарешті повернулася на батьківщину – до Британії. Усі ці роки робітник зберігав її в себе вдома в Америці як сувенір.

Про це пише «Дейлі мейл».

Його звати Роберт Філліпс, і в 1958 році він входив до бригади, яка вилучила секцію заввишки 4 фути (близько 122 см) з одного з вертикальних каменів. Серцевину каменя, яка вважалася будівельним сміттям, він залишив собі й тримав у своїх офісах.

Пізніше Філліпс емігрував до Флориди, США, і поставив уламки на полицю над робочим місцем. Проте через багато десятиліть, напередодні свого 90-річчя, він вирішив повернути артефакт у країну, звдіки він родом.

 
Реставраційні роботи в 1958 році

Це була одна з трьох секцій валуна, який демонтували під час робіт десятиліття тому. Проект реставрації 1958 року мав на меті домогти зберегти культову пам’ятку з огляду на те, що деякі камені почали кришитися. Кам’яні стрижні вилучили, замінивши металевими, щоб посилити конструкцію.

Британський благодійний фонд «Англійська спадщина», який керує історичним майном, заявив, що шукає кожного, хто сам або чиї родичі брали участь в археологічних розкопках у Стоунхенджі в 1950-х роках і хто має більше інформації про місцезнаходження двох інших секцій, які тоді були демонтовані.

Роберт Філліпс із дружиною
Роберт Філліпс із дружиною

Шматки каменю повернули сини Роберта Філліпса 57-річний Робін і 63-річний Льюїс. Прийняла їх куратор «Англійської спадщини» Хезер Себайр (Heather Sebire).

«Я пам’ятаю, як був підлітком і приходив до тата на роботу, де бачив цей видовжений плексигласовий тубус, у якому містилися частинки каменя, та фотографію бурильних робіт», — розповів Льюїс Філліпс «Дейлі Мейл».

Сини Філліпса з тубусом, в якому зберігаються уламки каменю зі Стоунхенджу
Сини Філліпса з тубусом, в якому зберігаються уламки каменю зі Стоунхенджу

«Моєму батькові 90, і в останні роки він переживав, що після його смерті ці уламки загубляться чи їх викинуть. Він переймався, щоб повернути їх на місце», — додав він.

Тепер є надія, що тонкий циліндр з уламками можна буде дослідити, щоб пролити світло на те, звідки походять камені, з яких збудували Стоунхендж. На відміну від менших каменів долериту (кристалічного базальту), котрих добували в горах Преселі в Уельсі, походження валунів піщанику невідоме.

Нагадаємо, британські археологи з’ясували, що в Стоунхенджі відбувалися масові бенкети, на які з'їжджалися мешканці з усієї території Британських островів.

Раніше розкопки дали чергове підтвердження  теорії про те, що гігантські камені Стоунхенджу були доставлені на місце сушею.

"Сарана з Росії" і розстріли. Як оббирали київських "олігархів"

Як і сьогодні, пересічні люди 100 років тому вірили у ледь не чарівну силу керівних посад в країні. Промовистим прикладом, який яскраво характеризує віру у силу ухвалених постанов, стала ситуація з бензином. Коли навесні 1919-го виникла катастрофічна його нестача, то Раднарком УСРР ухвалив цілком логічне рішення про припинення з 21 березня "видачі бензину та інших сумішей, необхідних для броньовиків і авіації".

Понівечені долі: репресії проти рятівників євреїв у СРСР

Одні з найбільш шанованих та визнаних у світі українців – Праведники народів Світу. На жаль, щодо деяких з них радянська влада проводила політику репресій. Про трагічні долі Праведників у СРСР.

Розстріляний «Кармелюк». Історія Степана Шагайди

«Батько сполотнів, побілів мов стіна. Поки робили обшук, перетрушуючи одяг, білизну, книги, мої іграшки, батькові й мамі не дозволяли розмовляти. І лише коли дозволили на виході попрощатися, мама запитала у батька: «Стьопо, скажи чесно, ти в чому-небудь винен?» «Присягаюся найдорожчим для мене – життям мого сина, що я ні в чому не винен!» – відповів він із сльозами в голосі».

Розстріляний у 38-му, «помер» від інфаркту у 43-му

Якщо у Вашій сім’ї, родині є свідоцтво про смерть, датоване 1950-ми роками, у якому зазначено, що Ваш репресований родич помер в 1943 році від інфаркту міокарда, то тут все ВИГАДАНО – і дата, і причина. Справжнім залишається лише сам факт смерті. Так радянська влада намагалася приховати свою участь у знищенні мільйонів людей без будь-якого слідства.