До Стоунхенджу повернули уламок, взятий реставратором 60 років тому

Частина каменя зі Стоунхенджу, яку 60 років тому взяв собі робітник під час реставраційних робіт, нарешті повернулася на батьківщину – до Британії. Усі ці роки робітник зберігав її в себе вдома в Америці як сувенір.

Про це пише «Дейлі мейл».

Його звати Роберт Філліпс, і в 1958 році він входив до бригади, яка вилучила секцію заввишки 4 фути (близько 122 см) з одного з вертикальних каменів. Серцевину каменя, яка вважалася будівельним сміттям, він залишив собі й тримав у своїх офісах.

Пізніше Філліпс емігрував до Флориди, США, і поставив уламки на полицю над робочим місцем. Проте через багато десятиліть, напередодні свого 90-річчя, він вирішив повернути артефакт у країну, звдіки він родом.

 
Реставраційні роботи в 1958 році

Це була одна з трьох секцій валуна, який демонтували під час робіт десятиліття тому. Проект реставрації 1958 року мав на меті домогти зберегти культову пам’ятку з огляду на те, що деякі камені почали кришитися. Кам’яні стрижні вилучили, замінивши металевими, щоб посилити конструкцію.

Британський благодійний фонд «Англійська спадщина», який керує історичним майном, заявив, що шукає кожного, хто сам або чиї родичі брали участь в археологічних розкопках у Стоунхенджі в 1950-х роках і хто має більше інформації про місцезнаходження двох інших секцій, які тоді були демонтовані.

Роберт Філліпс із дружиною
Роберт Філліпс із дружиною

Шматки каменю повернули сини Роберта Філліпса 57-річний Робін і 63-річний Льюїс. Прийняла їх куратор «Англійської спадщини» Хезер Себайр (Heather Sebire).

«Я пам’ятаю, як був підлітком і приходив до тата на роботу, де бачив цей видовжений плексигласовий тубус, у якому містилися частинки каменя, та фотографію бурильних робіт», — розповів Льюїс Філліпс «Дейлі Мейл».

Сини Філліпса з тубусом, в якому зберігаються уламки каменю зі Стоунхенджу
Сини Філліпса з тубусом, в якому зберігаються уламки каменю зі Стоунхенджу

«Моєму батькові 90, і в останні роки він переживав, що після його смерті ці уламки загубляться чи їх викинуть. Він переймався, щоб повернути їх на місце», — додав він.

Тепер є надія, що тонкий циліндр з уламками можна буде дослідити, щоб пролити світло на те, звідки походять камені, з яких збудували Стоунхендж. На відміну від менших каменів долериту (кристалічного базальту), котрих добували в горах Преселі в Уельсі, походження валунів піщанику невідоме.

Нагадаємо, британські археологи з’ясували, що в Стоунхенджі відбувалися масові бенкети, на які з'їжджалися мешканці з усієї території Британських островів.

Раніше розкопки дали чергове підтвердження  теорії про те, що гігантські камені Стоунхенджу були доставлені на місце сушею.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.