Камені для Стоунхенджа, схоже, тягли волоком на санях – археологи

Нові розкопки на британських островах дали чергове підтвердження теорії про те, що гігантські камені Стоунхенджа були доставлені на місце сушею.

Про це повідомляє Бабель із посиланням на The Guardian.

 Фото: Pexels / Pixabay

Теорія про те, що камені для мегалітичної споруди доставили морем, втрачає свої позиції, особливо після того як провалилися три експерименти з камінням на плотах.

Тепер же вчені знайшли підтвердження того, що принаймні 80 з менших каменів внутрішнього кільця Стоунхенджа — блакитних колон — були доставлені на місце саме сушею.

Дослідження археологів підтверджують, що ці камені, можливо, були встановлені в іншому кам'яному колі, після чого їх перемістили на сотні кілометрів на південний схід. Однак причина такої "реконструкції" залишається невідомою.

Під час розкопок також виявили штучну платформу біля основи скелястого оголення, де, ймовірно, були вирубані блакитні колони.

Професор Колін Річардс, який розкопав єдиний у Британії мегалітовий кар'єр на Оркнейських островах, пояснив, що ця платформа, ймовірно, служила "вантажною станцією", з якої вирубані камені на дерев'яних волокушах вирушали в дорогу.

Читайте також:

Для побудови Стоунхендха використовували спеціальні "барабани" - археологи

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".