У палаці Нерона знайшли таємну кімнату. ФОТО

Таємну кімнату – велике підземне приміщення, одзоблене розписом із зображенням справжніх і міфічних істот – знайшли археологи під час реставрації палацу римського імератора Нерона (37-68 н. е.).

Приміщення досі залишалося невідомим для науковців, хоча палац було побудовано майже 2000 років тому, повідомляє Science Alert.

Розписи зображують кентаврів (деякі з них тримають музичні інструменти), які танцюють з богом Паном, птахів та античних істот, як от гіпокампів, і воїна, озброєного луком, щитом і мечем, який бореться з леопардом. Усе це обрамлене елементами рослин і химерними фігурами.

 
Parco archeologico del Colosseo

Кімнату назвали на честь Сфінкса, чиє зображення розташовується над, імовірно, сакральним каменем байтилом.

«Кімнату Сфінкса» виявили майже випадково під час реставрації палацу під назвою «Золотий будинок» (Domus Aurea). Його звели в 64 році н. е. після Великої пожежі Рима. Палац був розкішною будівлею на 400 кімнат, яка розкинулася на 300 акрів (121 гектар) на пагорбах Палатині, Есквіліні, Оппійському і Целію.

Для наступників Нерона показний палац був радше тягарем, оскільки за життя жорстокий імператор зажив недоброї слави і довів народ до повстання. Тож наступні правителі Римської держави доклали серйозних зусиль, щоб стерти сліди Domus Aurea. Одні частини палацу забудували – найвідомішою новобудовою став Колізей. Інші заповнювали брудом.

Сфінкс
Сфінкс
Parco archeologico del Colosseo

Розкопки та відновлення палацу були частиною чинного проекту археологічного парку Колізею (Parco archeologico del Colosseo). Раніше цього року вперше відкрили для відвідувачів секцію, що на пагорбі Палатин.

Археологи знайшли «кімнату Сфінкса», коли працювали в суміжній кімнаті секції палацу на Оппійському пагорбі. Вони якраз змонтували риштовання, ввімкнули освітлення для роботи, і промені освітили щілину в кутку кімнати, крізь яку «проглядалося все напівцилідричне склепіння кімнати, цілком розписаної фресками», як це офіційно повідомив археологічний парк Колізей.

Кентавр (зліва) і Пан (справа)
Кентавр (зліва) і Пан (справа)
Parco archeologico del Colosseo

Більша частина кімнати досі заповнена грязюкою, яка покриває стіни та частини розспису. Однак планів проводити розкопки в таємній кімнаті немає, оскільки вилучення бруду може дестабілізувати цілий комплекс споруди.

«У темряві впродовж майже двадцяти століть кімната Сфінкса… розповідає нам про атмосферу років правління Нерона», – сказала директор парку Альфонсіна Руссо.

«Стежками предків»: українська Сяніччина

Цьогоріч у червні відбулася друга в своєму роді пошукова експедиція «Стежками предків», основна мета якої — фіксація культурної спадщини українців, які до середини ХХ століття жили на теренах сучасної південно-східної Польщі. Львів'яни, учасники експедиції, відвідали Сяніцький повіт, де за 7 днів зробили фото- та відеофіксацію близько 100 існуючих та неіснуючих сіл, щоб згодом сформувати популярний путівник для туристів та краєзнавців.

Чи здійснювала ОУН замах на Йозефа Геббельса?

У 2006 році в Україні вийшов доволі непогано зроблений десятисерійний документальний серіал Ігоря Кобріна «Собор на крові» про історію українського націоналістичного руху 1920-1940-х років. З нього можна отримати чимало цікавої інформації. Але навряд чи щось може зрівнятися за цікавістю з сенсаційною знахідкою творців серіалу: у червні 1934 році, здійснюючи вдалий атентат на міністра внутрішніх справ Польщі Броніслава Пєрацького, Організація українських націоналістів насправді мала на меті вбити... Йозефа Геббельса, який саме перебував 13-15 червня у Польщі з візитом!

Вбивства в Бабицях: авантюра з трагічним фіналом

Ввечері 2 липня 1951 року в школі чехословацького містечка Бабиці, де саме проходили партійні збори, пролунали постріли. Невелика група підпільців застрелила трьох функціонерів комуністичної партії. Постріли в школі стали кульмінацією історії, котра тягнулась декілька місяців і стала приводом для масового терору комуністичної партії проти місцевого населення.

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка