У центрі Чернігова знайшли рештки житлового будинку початку XIII сторіччя

Під час розкопок на Красній площі, що в центрі Чернігова, де зараз триває масштабна реконструкція, археологи знайшли рештки житлового будинку початку XIII сторіччя та 67 предметів старовини.

Про це в ефірі телеканалу UA: Чернігів повідомив науковий співробітник Інституту археології Національної академії наук України Віталій Рижий, передає видання «День».

 
Фото: chernigiv-rada.gov.ua

"Будівля була повністю спалена. Можливо, під час монголо-татарського нашестя, можливо, внаслідок природних чи побутових катаклізмів", - розповів дослідник.

За його словами, сучасна центральна площа міста колись була забудована і носила назву Передгороддя. Будинок, який знайшли археологи, мав розміри 4х5 метрів і складався з двох приміщень – холодних сіней та опалюваної піччю кімнати. Піч не збереглася, бо завалилася під час пожежі. Вціліли лише стовпові конструкції, які підтримували будівлю.

Над цим об’єктом археологи почали працювати тиждень тому. Відтоді знайшли там 67 предметів: фрагменти ножів та жіночих прикрас, поясну накладку, скляні браслети, шпильку, ґудзик, натільний хрестик.

Коли закінчать роботи, знахідки почистять, зареєструють та передадуть до Національного архітектурно-історичного заповідника "Чернігів стародавній".

Археологічні розкопки на Красній площі тривають.

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище