Спецпроект

Петиція до парламенту ФРН про визнання Голодомору набрала потрібні голоси

Онлайн-петиція до німецького парламенту про визнання Голодомору 1932-1933 років геноцидом українського народу набрала необхідні 50 тисяч голосів. Тепер її розгляне Бундестаг.

Термін підписання петиції спливає сьогодні й наразі її вже підтримали понад 56 тисяч людей, повідомляє українська служба Бі-Бі-Сі. При цьому обмежень щодо того, чи можуть підписувати петицію громадяни інших країн немає.

Згідно з інформацією на сайті Бундестагу, якщо за чотири тижні з моменту реєстрації петиція набирає мінімально необхідну кількість підписів, то вона проходить через процедуру парламентської перевірки.

У рамках такої перевірки двоє членів парламенту (один з них представник опозиції) проаналізують текст ініціативи та підготують звіт для парламентського комітету зі своїми рекомендаціями. Для формування цих рекомендацій депутати можуть звертатися до уряду, аби той оцінив петицію.

При цьому на розгляд питання в комітеті запрошують і авторів петиції. Після цього ініціативу розглядає парламент Німеччини.

Петицію зареєстрували у квітні, і на її підтримку висловився міністр закордонних справ України Павло Клімкін.

Петиція закликає німецький парламент надихнутися прикладом урядів 23 країн світу та визнати Голодомор геноцидом українського народу, який провів радянський режим на чолі з Йосипом Сталіним.

Автори петиції зазначають, що голод, який виник тоді на території Східної України, Кубані, Північного Кавказу та Поволжя не був викликаний неврожаєм чи природними причинами.

"Це злочин, штучно організований голод, який коштував життя десяткам мільйонів українців та призвів до голодної смерті нації фермерів", — зазначають автори.

За їхніми словами, незалежні оцінки кількості жертв говорять про сім—десять мільйонів загиблих українців.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.