Прем'єр Польщі переконаний: поляки найбільше постраждали у Другій Світовій

«Ми тут більше за всіх постраждали за часів Другої світової війни, і ми ніколи не погодимося в зв'язку з цим будь-кому що-небудь виплачувати, ми не погодимося на будь-які компенсації», - сказав Матеуш Моравецький.

Про це повідомляє Польське Радіо.

Матеуш Моравецький

Фото: www.rbc.ua

 

Водночас, Голова партії ПіС Ярослав Качинський заявив, що Польща не має фінансових зобов'язань у зв'язку з Другою світовою війною з точки зору закону і моралі.

Голова правлячої в Польщі партії "Право і справедливість" Ярослав Качинський заявив, що у зв'язку з Другою світовою війною існують фінансові зобов'язання щодо Польщі.

Лідер ПіС сказав, що Польщі приписують німецькі злочини, тоді як насправді все було навпаки – Польща першою в Європі стала на шлях боротьби з агресором.

"Це нам повинні платити, це нам деякі на захід від польських кордонів винні десятки мільярдів, сотні мільярдів євро або доларів, може навіть більше мільярда", - додав глава ПіС.

Прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький сказав, що Польща повинна піклуватися про історичну правду, а його партія знайде відповідні юридичні формулювання, які допоможуть відповісти "на претензії з будь-якого боку".

"Ми тут більше за всіх постраждали за часів Другої світової війни, і ми ніколи не погодимося в зв'язку з цим будь-кому що-небудь виплачувати, ми не погодимося на будь-які компенсації", - сказав глава уряду.

Нагадуємо, що згідно останніх досліджень найбільше втрат у Другій світовій війні зазнали: Китай – 35 млн. осіб, СРСР – 27 млн. осіб (в.т.ч жертви Голокосту). Що стосується Польщі, то дослідники сходяться на цифрі 5,3 млн. осіб (в.т.ч жертви Голокосту).

В той час Україна (у складі СРСР), за останніми підрахунками понесла втарти від 8 до 10 млн. осіб (в.т.ч жертви Голокосту).

Година папуги. Ґудзики з Харкова

Станіслав Мікке вчепився у київського прокурора Андрія Амонса: "Хто це зробив?!" Більшість могил мала дивну рису — сліди від величезних бурів: земля була перемішана із перемеленими людськими кістками, зітлілим одягом та металевими ґудзиками. Подекуди траплялися великі грудки якогось білого хімікату.

Як дипломати УНР у Празі на інформаційному фронті воювали

Інформаційна війна – це, звісно ж, не винахід нинішнього часу. Нам часто здається, що ті інформаційні виклики, перед якими ми стоїмо сьогодні, є унікальними з огляду на нові технології, які приніс початок третього тисячоліття. Частково це правда. Сто років тому не існувало ні телебачення, ні інтернету, ні соціальних мереж. Однак вже існували газети і журнали, які були потужною зброєю впливу на громадську думку і позицію еліт.

Сталева труна на вісім персон

17 лютого 1864 року, сто п'ятдесят сім років тому, підводний човен "Hunley" конструкції Горація Ханлі атакував і потопив паровий шлюп "Housatonic" і це була перша в історії успішна атака корабля з глибини. Не надто тямущі в історії люди приписують Жулю Верну купу передбачень, і в тому числі – мало не винахід підводного човна. Це не так, це дуже сильно не так. Чистих передбачень у Жуля Верна дуже мало, а підводних човнів на той час було збудовано вже з десяток.

«Нормалізація» Ґустава Гусака

«Страх. Зі, страху, що його звільнять з роботи, вчитель навчає в школі речей, котрим не вірить. Зі страху за своє майбутнє, учень їх повторює. Зі страху, що не зможе продовжувати навчання, він вступає в Союз молоді і робить те, що йому наказують. … Зі страху через наслідки, люди беруть участь у виборах, обирають запропонованих кандидатів і роблять вигляд, що вважають це справжніми виборами…». Вацлав Гавел дописав текст, котрий отримав назву «Лист Ґуставу Гусакові». Надворі була весна 1975 року, в Чехословаччині панувала «нормалізація», а її незмінним символом був Ґустав Гусак – президент країни та генеральний секретар ЦК КПЧ. Людина карколомної і неоднозначної долі.