Прем'єр Польщі переконаний: поляки найбільше постраждали у Другій Світовій

«Ми тут більше за всіх постраждали за часів Другої світової війни, і ми ніколи не погодимося в зв'язку з цим будь-кому що-небудь виплачувати, ми не погодимося на будь-які компенсації», - сказав Матеуш Моравецький.

Про це повідомляє Польське Радіо.

Матеуш Моравецький

Фото: www.rbc.ua

 

Водночас, Голова партії ПіС Ярослав Качинський заявив, що Польща не має фінансових зобов'язань у зв'язку з Другою світовою війною з точки зору закону і моралі.

Голова правлячої в Польщі партії "Право і справедливість" Ярослав Качинський заявив, що у зв'язку з Другою світовою війною існують фінансові зобов'язання щодо Польщі.

Лідер ПіС сказав, що Польщі приписують німецькі злочини, тоді як насправді все було навпаки – Польща першою в Європі стала на шлях боротьби з агресором.

"Це нам повинні платити, це нам деякі на захід від польських кордонів винні десятки мільярдів, сотні мільярдів євро або доларів, може навіть більше мільярда", - додав глава ПіС.

Прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький сказав, що Польща повинна піклуватися про історичну правду, а його партія знайде відповідні юридичні формулювання, які допоможуть відповісти "на претензії з будь-якого боку".

"Ми тут більше за всіх постраждали за часів Другої світової війни, і ми ніколи не погодимося в зв'язку з цим будь-кому що-небудь виплачувати, ми не погодимося на будь-які компенсації", - сказав глава уряду.

Нагадуємо, що згідно останніх досліджень найбільше втрат у Другій світовій війні зазнали: Китай – 35 млн. осіб, СРСР – 27 млн. осіб (в.т.ч жертви Голокосту). Що стосується Польщі, то дослідники сходяться на цифрі 5,3 млн. осіб (в.т.ч жертви Голокосту).

В той час Україна (у складі СРСР), за останніми підрахунками понесла втарти від 8 до 10 млн. осіб (в.т.ч жертви Голокосту).

Роман Шухевич. Останній звіт Головнокомандувача УПА

В архіві Служби зовнішньої розвідки України знайдено рукописний варіант останнього звіту Головного командира УПА Романа Шухевича. Аналіз цього звіту та інших розсекречених документів НКВД/МГБ УРСР засвідчує, що Головнокомандувач повстанців не мав жодних ілюзій з приводу того, як має постати вільна і незалежна Україна, а саме – силою зброї у запеклій боротьбі з московитами.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.