Перший територіальний відділ УІНП з'явився в Харкові

Український інститут національної пам'яті тепер має перше регіональне представництво - Північно-східний територіальний відділ. Його очолила Марія Тахтаулова.

Марія Тахтаулова - кандидат історичних наук, координатор громадської ініціативи «Харківська топонімічна група», брала активну участь у декомунізації в Харкові. 

 

Північно-східний територіальний відділ охоплює Чернігівську, Сумську, Харківську, Полтавську та Луганську області.

«Майже три роки небайдужі харків'яни і не тільки рухали ідею створення територіальних представництв УІНП до її втілення. Я призначена керівником Північно-східного відділу. Попереду дуже багато роботи. Від пошуку місця для офісу до пошуку партнерів і проектів. Я впевнена, що у цьому зможу покладатися на однодумців українського Харкова», - поділилася Марія Тахтаулова.  

Планується створення п'яти регіональних філій УІНП, які охоплять усі області України: окрім Харкова ще й у Дніпрі, Вінниці, Одесі та Львові. Рішення про створення територіальних представництв Інституту ухвалив Кабінет Міністрів на засіданні 3 жовтня 2018 року.

Шістдесятники: Чехословаччина як вікно у світ

Алена Моравкова, молода чехословацька перекладачка, сиділа в кафе в центрі Києва на Хрещатику і їла морозиво. На дворі був початок шістдесятих років, в СРСР цвіла хрущовська “відлига”, суспільна атмосфера була просякнута оптимізмом, незабаром Гагарін полетів в космос а перший секретар КПРС все повторював з різноманітних трибун тези про настання справжнього комунізму. Моравкова була учасником чехословацької делегації, котра приїхала в Київ на міжнародний ярмарок. Там вона познайомилась із місцевими молодими письменниками. Зараз ці молоді люди сиділи з нею за одним столом: Микола Вінграновський, Іван Драч, Віталій Коротич. Незабаром цих поетів почнуть називати шістдесятниками

Кількість жертв Голодомору: підрахунки Степана Соснового

Серед розмаїття досліджень, присвячених подіям колективізації та Голодомору в Україні, особливе місце посідає наукова концепція агронома-економіста Степана Миколайовича Соснового, оприлюднена ним у 1942 – 1943 роках на шпальтах газети «Нова Україна», що в ті роки друкувалась в окупованому німцями Харкові

ОУН і Голод 1946-1947 років на Буковині. Як повстанці документували Голодомор

Наприкінці 1946 року, після жорсткої хлібозаготівельної кампанії, яка вимела із господарств українців практично усі продукти харчування, по всій Буковині запанував голод. Навесні 1947 року результати голоду стали просто кричущими. Численні голодні смерті, спухлі від голоду селяни заполонили буковинські села

Репортажі із повсталого Києва

Протести, які відбувалися в Україні протягом трьох місяців, були дзеркалом, у яке міг поглянути ЄС і побачити, у якому стані є цінності, на яких він був побудований. І відповісти: чи і як саме може їх захищати поза своїм центром? Відчути силу своїх інституцій та їхню здатність прийти на допомогу тим, хто за реалізацію мрії приєднатися до Європи готовий платити життям. Порівняти свою здатність до ведення політики «м’якої сили» із «реалізмом» сатрапів, які грабують власний народ та всіма можливими способами чіпляються за владу. Включно з бійнею, влаштованою на мирних маніфестаціях.