Перший територіальний відділ УІНП з'явився в Харкові

Український інститут національної пам'яті тепер має перше регіональне представництво - Північно-східний територіальний відділ. Його очолила Марія Тахтаулова.

Марія Тахтаулова - кандидат історичних наук, координатор громадської ініціативи «Харківська топонімічна група», брала активну участь у декомунізації в Харкові. 

 

Північно-східний територіальний відділ охоплює Чернігівську, Сумську, Харківську, Полтавську та Луганську області.

«Майже три роки небайдужі харків'яни і не тільки рухали ідею створення територіальних представництв УІНП до її втілення. Я призначена керівником Північно-східного відділу. Попереду дуже багато роботи. Від пошуку місця для офісу до пошуку партнерів і проектів. Я впевнена, що у цьому зможу покладатися на однодумців українського Харкова», - поділилася Марія Тахтаулова.  

Планується створення п'яти регіональних філій УІНП, які охоплять усі області України: окрім Харкова ще й у Дніпрі, Вінниці, Одесі та Львові. Рішення про створення територіальних представництв Інституту ухвалив Кабінет Міністрів на засіданні 3 жовтня 2018 року.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.